Харківська гімназія № 172 Харківської міської ради Харківської області

 







Рекомендації соціального педагога батькам

Рекомендації соціального педагога батькам

Пам'ятка для батьків першокласників

У спілкуванні зі своїми дітьми:

·        Радійте вашому синові, доньці.

·        Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.

·        Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.

·        Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

·        У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

·        Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.

·        Розмовляйте чітко, ясно.

·        Будьте терпелячими.

·        Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

·        Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

·        Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

·        Частіше хваліть дитину.

·        Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

·        Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

·        Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

·        Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

·        Не втрачайте почуття гумору.

·        Грайте з дитиною в різні ігри.

·        Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

·        Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

·        Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

·        Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

·        Не ставте забагато запитань.

·        Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

·        Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

·        Не вигадуйте для дитини багато правил - вона перестане звертати на них увагу.

·        Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

·        Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Поради соціального педагога батькам щодо спілкування й виховання проблемної дитини

1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного й психічного стану. У такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.

2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До дитини треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.

4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.

5. Із кінозалу ( домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.

6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.

7. Роз’єднати хулігана й жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.

8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.

10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування й вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.

Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень

1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином країни.

2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.

3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).

4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.

5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.

6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.

7. У процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.

8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.

9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.

Консультація для батьків, що мають агресивних дітей

При взаємодії з агресивною дитиною:

−       приймайте дитину такою, яка вона є;

−       висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;

−       розширюйте кругозір дитини;

−       включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;

−       ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Боротися з агресивністю потрібно:

−       терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів;

−       поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися;

−       заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.

 

 

 

Соціальна адаптація п'ятикласника

Пам'ятка батькам п'ятикласника

У ваших дітей проблемно-переломний період, тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.

У 5-му класі зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.

Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над виконанням уроків.

Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, географії тощо.

Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Необхідно вдома виразно читати всі тексти, що задані з різних предметів.

Стежте за порадами вчителів, записаними в щоденниках і робочих зошитах.

Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.

Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.

Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - це три колективи: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.

Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

Умійте ставити себе на місце дитини.

Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.

 

П'ять шляхів до серця дитини

Дотик — один із найважливіших проявів лю­бові до дитини. У перші роки життя дитині необ­хідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна лас­ка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівча­ток. Виражаючи свою любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілун­ків, ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою.

Час, присвячений спілкуванню з дити­ною, — це ваш подарунок для неї. Ви ніби гово­рите: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо часу, саме поганими вчинками привер­тають до себе їхню увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Тож як би ви не були заклопо­тані, потрібно приділяти час не лише хатнім спра­вам, перегляду телепередач, іншим задоволенням,

Подарунок. Багато батьків використовують подарунки, щоб «відкупитися» від дитини. Діти, які одержують ці подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами.

Слід пам'ятати, що ні кількість, ні коштов­ність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок дарують щиро: не в обмін, а просто так.

Допомога. Кожного дня діти звертають­ся до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання дорослих — почути за­питання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо дорослі допомагають дитині і ро­блять це з радістю, то душа дитини наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять і сварять дити­ну, така допомога її не радує.

     На кожному етапі розвитку дитини ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важ­ливо обрати саме ту форму вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.