Харківська гімназія № 172 Харківської міської ради Харківської області

 







Дистанційний курс на тему :"Усна народна творчість"(Шаптала Н.М.)

 

 

ЗАНЯТТЯ 1. Поняття про фольклор

Ціль заняття: ознайомити учнів з поняттям «фольклор», його видами.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

1.Запровадження терміну «фольклор»

    Термін «фольклор» запровадив англієць В. Дж. Томс, який 1846 року під псевдонімом    А. Мертон надрукував у часописі «Атенеум» статтю «The Folklore». Тим самим він номінував явище, що його в Європі вивчали вже протягом століть, але називали по-різному, описово.

    На нараді при ЮНЕСКО урядових експертів зі збереження фольклору (Париж, 1 березня 1988 року) було подано таке визначення: «Фольклор  (у широкому розумінні) – частина національної культури – це колективна, заснована на традиціях творчість груп чи індивідів, зумовлювана надіями і сподіваннями спільноти як адекватне вираження її культурної та соціальної самобутності; фольклорні зразки передаються усно, шляхом імітації та іншими каналами. Його форми охоплюють мову, усну літературу, музику, танці, міфи, обряди, ремесла, архітектуру та інші різновиди художньої творчості»

 

2. «Фольклор» та його відповідники

    Слово фольклор має унікальний термінологічний відповідник – народна творчість. У вужчому значенні термін «фольклор» застосовують щодо мистецтва слова. Максим Рильський уважав, що можна вживати і найменування народна словесність.

    Отже, синонімами до фольклор в українській науці є:

    народна творчість,

    усне словесне мистецтво,

    народна словесність,  

    народна поетична творчість,

    усна народнопоетична творчість.

    Народна словесність виникла в дописемний період як система поглядів, обрядів і магічних дій, тому всі її зразки передаються з уст в уста і сприймаються «на слух», зберігаються в народній пам`яті. Усне побутування фольклору пов`язане з постійно. Зміною тих чи тих складників певного твору, адже окремі виконавці (оповідачі) вносять свої елементи, додають чи відкидають якісь частини. Та все ж народний твір, перебуваючи в постійному русі та зміні, не втрачає своїх загальних усталених норм, засвідчує талановитість нації.

 

 

 

 

 

 

3.Ознаки фольклору

Фольклору притаманні специфічні ознаки, які розмежовують його з професійною літературою (авторською творчістю):

-      усність (усна форма творення та побутування текстів);

-      анонімність (невідоме авторство творів);

-      колективність (усна народна словесність відображає колективне сприйняття світу);

-      імпровізаційність (існування в постійному русі та зміні);

-      варіативність (один твір побутує в народі в кількох варіантах).

 

   Отже, народна творчість, або фольклор, - колективна словесна творчість народу, що має усну форму побутування і відзначається усталеністю, традиційністю жанрів, сюжетів, образів, виражальних засобів.

    Багато мотивів, образів українського фольклору, його зв'язок із календарною і родинною обрядовістю, різноманітність будови творів і форм виконання дало можливість фольклористам класифікувати великий матеріал у родово-жанрову систему.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

    По перше, фольклорні твори, як і літературні твори поділяють на три роди: епос, лірика, драма.

    По друге, до народного епосу належать: казки, байки, небилиці, легенди, перекази, бувальщини, загадки, прислів’я, приказки.

 

СЛОВНИК:

 

Фольклор (англ. folklore, букв. народна мудрість, народне заняття) – сукупність творчої діяльності народу. Яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музично-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрізноманітніших різновидах малярської, декоративно-ужиткової творчості.

 

 Обряд – сукупність символічних умовних дій, якими супроводжуються певні етапи в житті людей (весілля, похорон тощо), а також окремі трудові процеси (сівба, обжинки).

 

Магія  - віра в можливість впливу на довколишній світ через надприродне – предмети неживої природи, наділені чудодійною силою (фетиш), духів тощо шляхом чаклунського дійства.

 

Чи засвоїв ти урок?

 

1.    Що називається фольклором? Хто запровадив цей термін?

2.    Назвіть ознаки фольклору?

3.    Наведіть приклади епосу, лірики, драми.

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Поміркуй і відповідай:

1.    Чи можна вживати найменування «народна словесність»?

2.     Продовжити синоніми слова «фольклор»: народна творчість, усне словесне мистецтво…….

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТИ

Виберіть одну правильну відповідь:

1.    Прочитайте рядки:

Ой козак до ружини,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука!

Це уривок з:

    А) історичної пісні;

    Б) соціально-побутової пісні;

    В) балади;

    Г) думи;

    Д) календарно-обрядової пісні.

 

2.    Прочитайте рядки:

Ой пущу віночок

На биструю воду.

На щастя, на долю,

На милого вроду.

Це уривок із:

    А) веснянки;

    Б) колядки;

    В) щедрівки;
    Г) купальської пісні;

    Д) жниварської пісні.

 

3.    До козацьких пісень належить твір:

А) «Зажурилась Україна;

Б) «Чи не той то хміль…;

В) «О Морозе, Морозенку»;

Г) «Ой на горі да женці жнуть»;

Д) «За Сибіром сонце сходить.

 

4.    Дума як фольклорний жанр має такі ознаки:

А) виконання речитативом, ліро-епічний твір переважно героїчного змісту;

Б) виконання під супровід кобзи чи ліри, наявність фантастичних елементів;

В) ліричний твір, поділ тексту на три частини, наявність казкових елементів;

Г) розповідь від першої особи, виконання речитативом, епічний твір.;

Д) виконання під час обряду, діалогічна форма, драматизм.

 

 

5.    Незвичайність і загадковість подій, трагічність у розв’язанні конфлікту,

похмурий колорит, метаморфози, діалог, фантастичні елементи – це жанрові ознаки:

    А) історичної пісні;

    Б) соціально-побутової пісні;

    В) календарно-обрядової пісні;

    Г) думи;

    Д) балади.

 

6.    Водіння «кози» супроводжує календарно-обрядову пісню:

А) купальську;

Б) жниварську;

В) веснянку;

Г) колядку;

Д) щедрівку.

 

Виберіть кілька правильних відповідей

7.    Прочитайте рядок з народної пісні:

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в’ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б’ється.

    В уривку використано:

    А) персоніфікацію;

    Б) паралелізм;

    В) риторичне питання;

    Г) метонімію;

    Д) оксиморон.

 

8.    Величають піснями господарів, а за це в жартливій формі просять

винагороду  в:

А) колядках;

Б) веснянках;

В) русальних піснях;

Г) купальських піснях;

Д) щедрівки.

 

 

9.    Марусі Чурай приписують авторство народних пісень:

А) «Чи не той то хміль…»;

Б) «Зажурилась Україна»;

В) «Засвіт встали козаченьки»;

Г) «Ой Морозе, Морозенку»;

Д) «Віють вітри, віють буйні».

 

 

10.   Встановіть відповідність:

       Вид пісні                                               Назва

 

1  історичні пісні;                                   А) «Бондарівна»;        

2  соціально-побутові пісні;                   Б) «Буря на Чорному морі»;

3  календарно-обрядові пісні;                В) «Розлилися круті бережечки»;

4  балади.                                                Г) «Ой кувала зозуленька»;

                                                                Д) «Зажурилась Україна»

 

11.   Встановіть відповідність:

Художній засіб                     Приклад

 

1   паралелізм;                      А) Нехай тебе турки уб’ють,

2   метонімія;                             Нехай тебе огні спалять,

3   анафора;                                Нехай тебе звірі з’їдять,

4   риторичне                             Нехай тебе води втоплять.

запитання .                       Б) Стоїть явір над водою, в воду похилився;

                                              На козака пригодонька – козак зажурився.

                                          В)  Зібрав собі славних хлопців, -

                                              Що ж кому до того?

                                             Засідаєм при дорозі ждать подорожнього.

                                         Г)  Зажурилась Україна,

                                              Бо нічим прожити,

                                              Витоптала орда кіньми

                                              Маленькії діти.

                                         Д) Мені з жінкою не возиться;

                                              А тютюн да люлька

                                              Козаку в дорозі

                                              Знадобиться!

 

 

12. Встановіть відповідність

                 Назва твору                                                   Мотив

 

1.    «Ой на горі да женці жнуть»;              А) уславлення людей праці;

2.    «Зажурилась Україна»;                        Б) захист оборонцями

3.    «Чи не той то хміль…»;                        рідної сторони;

4.     «Ой там у полі                                      В) перемога козаків над

криниченька…»;                                   польською шляхтою;

                                                              Г) сум за померлим чумаком;

                                                              Д) спустошення України

                                                               турецько-татарськими

                      нападниками.

                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

ЗАНЯТТЯ 2.Світ фантазії , мудрості. Міфи і легенди.

Ціль заняття:

Навчальна :   визначити місце міфології в доробку художньої літератури;       

                     ознайомитися з міфами та легендами; отримати уявлення про           

                     боротьбу добра і зла.

Виховна:       виховувати інтерес до міфологічного минулого українців.

Розвивальна:розвивати уяву, логічне мислення,культуру зв’язного мовлення.

 

  ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

1.Значення слова «міф»

    Вагоме місце в народному епосі посідають міфи й легенди.

    Міф зародився як найпростіше уявлення про світ, який оточує людину, і є своєрідним ступенем пізнання довкілля. Людина наділяла людськими рисами, думками, почуттями, бажаннями всю природу. Надприродних істот (богів, героїв) теж гуманізувала. Духовний світ людини персоніфікується: окремі думки пояснюються волевиявленнями певного бога чи божества – кохання, пам’яті, сміливості, страху тощо.

 

 

2. Тематика міфів

    За тематикою міфи поділяють на кілька циклів: 1) космогонічні – про походження життя, створіння Всесвіту; 2) антропогонічні – про створення (появу) людини;

3) тотемічні – про тотемічних предків окремих племен, в основі яких лежать фантастичні уявлення про походження племен від певних тварин; 4) теогонічні – про походження богів; 5) календарні – про річні цикли природи та обряди, пов’язані зі зміною пір року і господарською діяльністю; 6) есхатологічні – про потойбічний світ і передбачення майбутнього; 7) історичні, або культово-біографічні, - про життєві випробування і діяння окремих героїв.

 

 

3.Космогонічна група. Міф «Про створення землі»

    У давньоукраїнській міфології науковці виокремлюють п’ять тематичних груп:

1) космогонічні – про походження Світу; 2) теогонічні – про походження богів; 3) антропоморфічні – про походження людини; 4) зооморфічні – про походження тварин; 5) ботаноморфічні – про походження рослин.

    Міф «Про створення землі», який належить до космогонічної тематичної групи, відбиває бачення праукраїнцями світобудови. Дуже давно, сказано в міфі, коли «землі ще не було, всюди була вода». У творенні землі (як тверді) беруть участь два протилежні начала – чорт і Бог, тобто злий дух і дух добра, світла. Чорт виконує чорнову, важку роботу – пірнає і дістає пісок з річкового дна. Проте керує його діями Бог: «Бог прийшов до чорта й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув да виніс піску в руці». Богові відведено роль вищу, він здійснює завершальний акт: «…сіяв [пісок] тут усюди по тих водах, дак стало вже сухо і світ став…»

    Достовірність створення землі підтверджена вказівкою на джерело інформації: «Кажуть люди старі, що так було».

    Якщо міфи – це давні поетичні уявлення й розповіді про створення світу та всього живого в ньому, то легенди – розповідь про благородні, рятівні вчинки богів, лицарів тощо.

 

4. «Чому пес живе коло людини?»

    Додатковий матеріал про містичні уявлення про собаку.

     Собака – священна тварина в давніх українців та найпопулярніший персонаж давньоукраїнської міфології. Міф про собак – один із найдавніших. У ньому розповідається про печеру на кам’янистому  березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів.  Одного разу,

 

коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамонтом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру , почали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан на дивовижних тварин – Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і  врятували стійбище. Про популярність міфу свідчить той факт, що собака був символом бога вогню Симаргла – одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій.

5.Групи легенд залежно від змісту й походження

    Залежно від змісту і походження сучасні літературознавці поділяють легенди на 1) міфологічні – ґрунтуються на давніх дохристиянських уявленнях, які з часом втратили свою світоглядну основу і набули суто символічного художнього значення; 2) антропоморфічні – оповіді чи явища дійсності набувають людських рис; 3) апокрифічні – оповіді церковно-релігійного змісту, створені на основі мотивів та образів біблійної і апокрифічної літератури; 4) топонімічні – оповіді про походження географічних назв (топонімів); 5) історично-героїчні – оповіді про незвичайні, фантастичні епізоди, пов’язані з історичними подіями минулого;

6) зооморфічні – оповіді про перетворення людини на тварину, про тварин-тотемів та їхнє можливе перетворення на людину; 7) космогонічні – оповіді про походження Всесвіту, Землі, небесних тіл; 8) етіологічні – оповіді про походження різних природних явищ (дощу, грому тощо), окремих видів рослин, тварин, птахів.

 

6.Легенда «Про зоряний Віз»

    Легенда «Про зоряний Віз» належить до космогонічної групи, адже в ній йдеться про походження сузір’я. У легенді «Про зоряний віз», як загалом майже в усіх творах цього жанру, фіксуються події дуже давнього часу (на початку легенди звучить усталена фраза: «Колись давно…»). Немає у творі й ознаки «прикріпленості до конкретної географічної території» (М.Лановик, З.Лановик): «…де саме – невідомо».

В основній частині поєднано кілька епізодів, у тому числі і фантастичних.

«Трапилась велика посуха» - повідомляється у творі. І згідно зі специфікою жанру, ця посуха – надзвичайна: «…не тільки в річках та озерах, а навіть і в колодязях повисихала геть чисто вся вода».

Без води люди почали хворіти; захворіла і вдова, у якої була «всього-на-всього одна донька». Щоб врятувати матір, донька «взяла глечик та й пішла шукати води». І знову, відповідно до особливостей жанру легенди, не сказано про місце знахідки води («Де вона її шукала, хто її знає, а тільки десь-то знайшла»). По дорозі вдовина донька зустрічає почергово семеро людей, які майже помирали від спраги, і всім «давала пити і всіх одволала од смерті». Води в глечику залишилося «на самому дні».

    Наступний епізод: утомившись, дівчина сіла відпочити, поставила глечик на  землю; де не взявся собака, хотів, мабуть, «теж напитися та й перекинув» воду.

    Розв’язка легенди – фантастична: з перекинутого псом глечика «вилетіло сім зірок великих і восьма маленька», піднялися на небо «та й поставали» там.

    Епілог легенди – повчальний підсумок-тлумачення:зірки – то сузір’я Віз, або душа собаки», яка перекинула глечик. Зоряний Віз постав на небі, переконує легенда, щоб усі бачили, яка «щира була тая дівчина». За щирість Бог «послав дощ на ту країну»,

 

    Отже, у легенді «Про зоряний Віз», подібно до інших зразків цього фольклорного жанру, йдеться про чудесно-фантастичні явища, «що вважаються достовірними» (Ю.Ковалів). Легенда характеризується мало епізодичністю; композиційно-

сюжетною неусталеністю; події в ній «мисляться як дуже давні» (М.Лановик, З.Лановик).  

 Твір не лише пояснює виникнення та форму сузір’я, а й прославляє милосердя, доброту, щирість.

 

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

    Давній праслов’янський міф – це не тільки оповідь про створення світу, як сукупність поглядів, на основі яких пояснювали природні та суспільні явища, здійснювали ритуали та обряди, тобто своєрідна система уявлень про Всесвіт.

    Часто теми тісно переплітаються. Наприклад, розповіді про створення світу обов’язково пов’язані з діяннями божеств, а в міфах про добування вогню персонажами виступають як боги, так і люди.

 

 

СЛОВНИК:

 

Міф (грец. mythoᵴ - слово, сказання) – узагальнено-цілісне сприйняття дійсності, що характеризується нерозчленовавністю  реального і  ідеального й виявляється на рівні підсвідомого; розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні світу й уособлювали в образній формі незрозумілі  для різних людей природні і суспільні явища; міф – вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про Всесвіт, природу, богів, демонів тощо. (Л.Шабельникова); міф - первісні уявлення людей про Всесвіт (Р.Мовчан).

Легенда (лат. legenda – те, що належить прочитати) – усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна; легенда – це переказ про певні (здебільшого реальні) події чи людей, оповитий казковістю і фантастичністю (Л.Шабельникова); легенда – придумана оповідь про якусь подію, особу, явище, походження назв тощо, що сприймається як достовірна (Р.Мовчан).

 

Зоряний Віз – це народна назва сузір’я Мала Ведмедиця, що розташоване в Північній півкулі. Найяскравіша зірка сузір’я – Полярна. Його ще називають Малий Віз, Пасіка. Інші українські назви сузір’їв: сузір’я  Плеяди – Стожари, Качине гніздо, Баба; Велика Ведмедиця – Віз, Колісниця, подекуди – Сажари, Ківш; сузір’я лебедя – Хрест; Волосся Вероніки – Волосожари, Волопас, Воляр; Кассіопея – Борони; Терези – Дівка з відрами, Овен – Варан, Баран, Скоп; Риби – Русалка, Рибалка.

 

 

 

Чи засвоїв ти урок?

 

1.  Що називається міфом?

2.  Які тематичні групи виділяють науковці?

     3.  На які групи поділяють легенди?

     4.  Назвати композицію легенди «Про Зоряний Віз»?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Угадайте поняття за описом: зображення світу, наповненого живими істотами,   

    наділеними чудесними й фантастичними якостями, це - …

    2.  Які різновиди міфів визначають за їх змістом?

    3.  Поясніть, як ви розумієте прислів’я: «Слово – не стріла, а глибше ранить»?

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТИ

Виберіть одну правильну відповідь:

    1. До якої групи належить міф «Про створення землі»:

    А) Космогонічної;

    Б) тотемічної;

    В) антропогонічної;

    Г) теогонічної.

 

    2. Скільки тематичних груп науковці виокремлюють у давньоукраїнській міфології?

    А) 3;

    Б) 4;

    В) 5;

    Г) 6.

 

    3. «Зоряний Віз» це:

    А) Небесне сузір’я;

    Б) назва міста;

    В) візок, прикрашений зірками;

    Г) зоряний пил.

 

    4. Нащо дівчина пішла шукати воду?

    А) Бо не було чим прати одяг;

    Б) бо сама дуже хотіла пити;

    В) щоб мати не вмерла від спраги;

    Г) хотіла скупатися.

 

    5. Кого зустріла дівчина по дорозі додому?

    А) Гарного парубка;

    Б) вмираючих від спраги чоловіків;

    В) веселих подружок;

    Г) свою матір.

 

 

    6. Як утворився на небі «Зоряний Віз»?

    А) Дівчина сама таку назву дала схожим зорям;

    Б) зірки рухались самі по собі, доки не утворили віз;

    В) ніхто не знає як. Мабуть, він завжди там був;

    Г) зорі вилетіли на небо з перекинутого глечика дівчини.

 

Виберіть кілька правильних відповідей

    7. Міф – це…

    А) Первісні уявлення людей пр. всесвіт;

    Б) узагальнено-цілісне сприйняття дійсності;

    В) придумана оповідь про якусь подію;

    Г) усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна.

 

    8.  Що не є визначенням до назви «Зоряний Віз»?

    А) візок, прикрашений зірками;

    Б) назва міста;

    В) небесне сузір’я;

    Г) зоряний пил.

 

    9. Що не відноситься до прийому – розв’язка?

    А) З перекинутого псом глечика «вилетіло сім зірок великих и восьма 

    маленька»…;

    Б) «душі тих людей, що дівчина їм давала пити, а восьма, маленька, - так то

    душа собаки»;

    В) «трапилась велика посуха»;

    Г) «взяла глечик та й пішла шукати води».

 

    10.  Встановіть відповідність:

                   Тематичні групи                             Їхні ознаки

 

        1.  Космогонічні;                                   А)  Про походження богів;

        2. теогонічні;                                         Б)   про походження Світу;

        3. антропоморфічні;                              В)  про походження тварин;

        4. зооморфічні.                                      Г)  про походження людини;

                                                                       Д)  про походження рослин.

 

    11. Встановіть відповідність:

          Групи легенд                                               Ознаки

 

1. Космогонічні;                    А) Оповіді про походження географічних назв;

2. топонімічні;                       Б) оповіді про походження Всесвіту;

3. історично-героїчні;            В) оповіді про перетворення людини на тварину;

4. зооморфічні.                      Г) оповіді про незвичайні, фантастичні епізоди,

                                               пов’язані з історичними подіями;

                                               Д)оповіді про походження різних природних явищ.

 

    12. Встановіть відповідність:

             Назва твору                                    Вид народного епосу

 

1.  «Про створення землі»;                                 А) Легенда;

2.  «Про зоряний Віз»;                                        Б) міф;

3.  «Про правду і кривду»;                                  В) прислів’я;

4.  «Кривда людська боком вилазить».               Г) казка;

                                                                             Д) історична пісня.

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 3. «Берегиня», « Дажбог». Реальні та фантастичні елементи людської поведінки.

Ціль заняття:

    Навчальна: дати уявлення про реальні та фантастичні елементи людської поведінки, ознайомитись з релігійними уподобаннями наших пращурів.

    Виховна: виховувати інтерес до національних міфів та легенд.

Розвивальна:розвивати творчу уяву,пам ять,культуру зв’язного мовлення.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

1.Ознайомлення з міфами

   - Як ви вважаєте, чи було те, що оповідають нам міфи та леген­ди, насправді? Чи це лише казки, які дійшли до нас із давніх-давен? Ніхто не може відповісти напевно, але якщо ми цікавимось мину­лим наших пращурів, ми маємо знайомитись з тими речами, які вони поважали і так само з повагою ставитися до всіх пам’яток, які збереглися з тих часів. Це частина нашої історії, знати яку — наш обов’язок, якщо ми хочемо мати майбутнє, про яке згодом будуть оповідати і нашим нащадкам.Слов’яни вірили в багатьох богів і пов’язували з кожним з них ті чи інші сили природи, стихії та явища. Добрі боги дарували людям добробут, щастя, врожаї, захищали від злого ока та заздрощів; по­гані ж боги творили зло, насилали злидні, смуток, чвари та смерть. Усі боги мали своїх послідовників, тому одвічне протистояння добра і зла має витоки ще за тих часів.
    Сьогодні ми познайомимось з декількома міфами, з яких ви зрозумієте, які боги та богині, за віруваннями древніх слов’ян, пану­вали колись на землі та які добрі та погані вчинки характеризують їхні постаті у міфології.

 

2. Реальні та фантастичні елементи людської поведінки.
     Кожен міф чи легенда мають головних та другорядних героїв, яким притаманні як реальні, так і фантастичні елементи пове­дінки. Щоб правильно їх розрізняти, давайте визначимо, що таке реальність.

    Реальність (від лат. realis — «речовинний», «дійсний») — це термін, який означає те, що існує насправді. Синонімом поняття «реальність» у повсякденному вжитку часто виступає поняття «дійсність». У літературних творах реальним є те, що може бути насправді, якщо речі або люди, про яких іде мова, можуть існувати в реальному житті та діють як у повсякденні і мають такі самі зви­чайні властивості. Тобто реальне — це те, що існує в об’єктивній дій­сності, дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.

    Фантастика — жанр художньої літератури, у якому за допо­могою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Фантастика має свої теми, проблеми, які вона розкриває: «людина і природа», «людина і Все­світ», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)».

    Залежно від теми внутрішній світ кожного фантастичного твору наповнюється певними атрибутами. Наприклад, космічні транспортні засоби, ельфи, машини часу,

чаклуни. Фантастичні дії на кшталт польотів, магії, розмов з тваринами не можуть бути в нашому повсякденні. Отже, фантастичне — це щось химерне, вигадане, малоймовірне, створене уявою.
 

3. «Берегиня».

     Берегиня — це богиня життя і родючості, матір усього сущого, яка дає життя і оберігає людей від усякого зла, добра «хатня» бо­гиня, що оберігала оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Зображення Берегині — стилізованої жіночої фігурки з піднесеними для благо­словення руками — і сьогодні можна зустріти на українських ви­шиванках і писанках. У давньослов’янській релігії — це русалка, добрий дух, хранителька. Вона відома під багатьма іменами в міфо­логічних системах інших народів. У слов’янському шануванні най­частіше використовується ім’я Лада. Берегині допомагають людям дістатися до берега цілими і неушкодженими, захищають їх від про­каз Водяника, чортів та мар. Берегині з’являються на Русальному тижні, сидять на березі і розчісують свої зелені коси, плетуть вінки, перекидаються в житі, влаштовують хороводи і заманюють до себе молодих хлопців. Після закінчення Русального тижня берегині за­лишають землю. У день Івана Купали їм влаштовували проводи.

     Сварог — за слов’янською міфологією є небесним ковалем, що викував Світ. Його вважають покровителем ковальства та ковалів, а також опікуном ремесла. Наші пращури вірили, що саме він населив Землю різними істотами, створив перших людей, навчив їх молоти зерно та пекти хліб, став покровителем шлюбу та родини. Сварога уявляли з топірцем у золотих руках або з молотом у Небес­ній кузні та нерідко називали «прекрасноруким», тобто Богом-митцем. Саме від цього образу походить український вислів «золоті руки», яким позначають майстрів якоїсь справи. Сварог є втіленням космічних стихій Світла, Вогню, Повітря, а також батьком зодіа­кальних сузір’їв, які отримали назви Сварожичів, адже за деякими джерелами Сварог перекладається як «зодіак». Тому річне коло сузір’їв, тобто календар, звуть Колом Сварожим. Ім’я Сварога, у пе­рекладі з санскриту означає «голос», «звук», «нота», від яких похо­дять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати.

    Білобог — Бог добра в слов’янській міфології, творець землі, сон­ця, світла, батько Перуна. Був представником добрих («білих») сил. Виступав у постійній боротьбі з Чорнобогом та уособлював одвічне добро, красу, світло. Серед українських різновірів свято Білобога від­значають 15 липня, ототожнюючи його із літнім святом Стрибога.

    Чорнобог — володар темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Поряд із ним знаходиться богиня смерті Мара, його дружина. У них є син — чорт. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одно­го, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі та одвічному протистоянні твориться життя.                                                


    Мара — Богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб та смерті. За давньою легендою, Мара — донька Чорнобога — засіває на землі чвари, брехні, недуги, вночі гуляє з головою під пахвою між людськими оселями й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, того забирає з собою у потойбіччя. Разом зі Змієм породила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу, Лякливицю, Лінь, Ломоту, Лідницю, Кікімору, Жовтяницю, Гризачку, Очницю, Трясовицю, Черевуху). Володіння її знаходиться за чорною річкою Смородиною, через яку перекинуто міст із калини, який охороняється змієм. Згідно з повір’ям, повсяк­часно ганяється за богинею неба Колядою та намагається пере­шкодити народженню нового Сонця, бо хоче встановити вічну ніч. Слов’яни щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді, щоб прогнати її та захистити врожай.

    

4.  Дажбог

 

     Дажбог — це сонячне божество у східних слов’ян. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу. Літописець Нестор, називаючи наших пращурів «Дажбожими онуками», ви­окремлював Дажбога як верховне божество, що під його всемогут­ньою силою було все небо — найвища цитадель Всесвіту. В Іпатіївському списку зазначено: «Сонце цар, син Сварога, він же Дажбог». За Силенком, Дажбог — це свідомість світу, із якої й постала людина, це свята Правда, Справедливість, життєтворяще Світло, Святий Дух, Воля; це дія, яка творить у людині бажання жити, бажання бачити себе у своїх діях, бажання вчитися, працювати, самоутверджуватися, самовизначатися, зрештою — вмерти, боронячи життя і незалежність свого племені. Дажбог вважався подателем благ, насамперед достат­ку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його боже­ством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною. У вес­няних обрядових піснях Дажбог причетний до відмикання весни.

     Сокіл-Род — першоптах, що народився зі сльози, яку зронило Всевидяще око. Культ сокола широко відображений у колядках та щедрівках. Причому він виступає як незалежне єство, а не як по­середник між Богом і людьми. Сокіл-Род, Сокіл-прадід є символом Місяця, що притаманне первісним віруванням. Щире золото, ко­трим покриває сокіл своє гніздо, — символ світла і Сонця. В одній із колядок розповідається про сокола, який сидів над Дунаєм, а по­тім кинувся в його води і вийшов аж за «три літа», винісши з первіс­них вод «три пожитки: яру пшеницю, запашний ладань та святий воскочок». Саме цей здобуток і є найцінніша жертва Богу-Творцю на Святій і Щедрій вечері.

    Перун — божество в давньоруській язичницької міфології, по­кровитель князя і дружини, бог війни, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки. За часів князя Володимира Перун був головним божеством Київської держави й символом державного єднання. Ідол Перуна стояв на одному із київських пагорбів, був він дерев’яним, мав залізні ноги, срібну голову та золоті вуса. Густинський літопис згадує, що в руках він тримав коштовний камінь: рубін або карбун­кул. Військо присягалося та божилось Перуном. Давні слов’яни ві­рили, що грім — то його мова, а блискавка — погляд. Вважалось, що перший грім і дощ володіють очищувальною силою та повертають землі життєдайність. Слов’яни вшановували Перуна щотижня у четвер (у Перунів день). Цього дня дівчата приходили до води, а взимку — до місця, де поклонялися богам, і співали довкола ба­гаття пісні про Перуна. Щовесни Перуну обирали «наречену» — До­долу. Деревом, присвяченим Перунові, був дуб. Густинський літопис свідчить, що Перуну приносили жертви та підтримували невгаси­мий вогонь із дуба. Його зіллям була папороть. За легендами, в ніч на Купала на кущ папороті міг упасти вогонь Перуна й спалахнути яскравим сяйвом. Якщо сміливець зуміє оволодіти жар-квіткою, то знатиме всі таємниці світу, володітиме чарами і буде вічно моло­дим. Тварина Перуна — кабан. їх приносили йому в жертву.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

-      Персонажами твору «Берегиня» є...

-      На що спонукають людей боги-захисники?

-      Як називали себе давні українці?

 

 

Чи засвоїв ти урок?

1)   Пофантазуйте, що б ви робили, якби були Марою?

2)   До якого жанру фольклору належать легенди?

3)   Кому з героїв міфів належать такі слова: «Хочемо й ми піч мати та хліб

пекти»?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Що приносили в жертву Дажбогові?

2.    Які якості Дажбога зображено в міфі?

3.    Чим хотіла допомогти людям Берегиня?

 

 

ТЕСТИ

Виберіть одну правильну відповідь:

    1. Чим пригощав Сварог людей?

    А) Квасом;

    Б) хлібом;

    В) солодощами;

    Г) м’ясом.

 

 

    2. Чого люди хотіли навчитися у Сварога?

    А) Ставити кутини;

    Б) робити зброю;

    В) читати та писати;

    Г) доглядати за худобою.

 

    3. Нащо Берегиня хотіла навчити людей ткати полотно?

    А) Щоб вони не мерзли взимку;

    Б) щоб вони були вправними в цьому ремеслі;

    В) щоб вони ходили у білій одежі, як личить дітям Білобога;

    Г) доглядати за худобою.

 

    4. Хто змушував землю трястись і гойдатися вночі?

    А) Білобог;

    Б) Чорнобог;

    В) Сварог;

    Г) Берегиня.

 

    5. Що зробили Чорнобог і Мара, щоб перешкодити намірам Сварога та Берегині?

    А) Наслали на землю вічну темряву;

    Б) знищили усіх людей;

    В) створили військо ящерів;

    Г) подарували людям чорний одяг.

 

    6. Хто зміг зупинити повторне військо Чорнобога?

    А) Берегиня;

    Б) Сварожиці;

    В) ніхто;

    Г) Білобог.

 

Виберіть кілька правильних відповідей

    7. У звертання до Дажбога люди не називали його:

    А) Прекрасним;

    Б) сонцеликим;

    В) справедливим;

    Г) трисвітлим.

 

    8. Як себе не називали давні українці?

    А) Дажбожими внуками;

    Б) синами Дажбога;

    В) послідовниками культу Дажбога;

    Г) захисниками дажбожими.

 

    9. Обличчя Дажбога не було схоже:

    А) На сонячне коло;

    Б) подібне птаху;

    В) подібне леву;

    Г) подібне вирію.

 

    10 Встановіть відповідність:

               Жанр                             Визначення

 

1. Легенда;                          А) Оповідання про минуле, навколишній світ;

2. міф;                                 Б) усне народне оповідання про чудесні події;

3. фольклор;                       В) літературна або музична творча діяльність народу;

4. фантастика.                    Г) жанр літератури, у якому за допомогою уявних

                                           елементів створюється світ.

 

    11. Встановіть відповідність:

         Назва богів                                               Значення

 

   1. Сварог;                                                    А) Творець землі;

   2. Берегиня;                                                 Б) небесний коваль;

   3. Білобуг;                                                   В) богиня темної ночі;

   4. Чорнобог.                                                Г) володар темряви;

                                                                       Д) богиня життя і родючості.

 

    12. Встановіть відповідність:

         Твір                                                     Тематика

 

1. «Берегиня»;                                  А) Пошуки найкращого місця для життя собаки;

2. «Дажбог»;                                    Б) роль цивілізації та роль богів у ній;

3. «Чому пес живе коло людини».  В) зображення великого божества –

                                                         творця всього сущого;

                                                         Г) небайдужість, відповідальність про інших

                                                         через образ головної героїні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 4. «Неопалима купина», «Як виникли

                     Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».    

                     Уявлення про добро і зло.

 

Ціль заняття:

Навчальна: продовжити ознайомлення з міфологічними творами, вміти

                      переказувати та тлумачити їхній зміст, отримати уявлення про     

                      боротьбу добра і зла.

Виховна    :прищеплювати шанобливе ставлення до первісних уявлень людей.

Розвивальна:формувати світогляд та кругозір учнів.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

    1. «Неопалима купина»

Неопалима купина — у Біблії це терновий кущ, що горить, але не згорає, у якому Бог з’явився Мойсею, що пас овець у пустелі по­близу гори Синай. Коли Мойсей підійшов до куща, щоб поглянути, «чому кущ горить вогнем, але не згорає», Бог звернувся до нього з куща, що горів, призвавши вивести народ Ізраїлю з Єгипту в зем­лю Обітовану.

Неопалимою купиною в народі називають ясенець. Ясенці — дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві п’яти­пелюсткові квіти, зібрані в китицеподібні суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані вгору, а п’ята — донизу. Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на її дні міститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формою на листочки ясена. Мабуть, тому і назвали її лагідним словом «ясенець». Ця рослина густо вкрита великою кількістю буро-чорних волосинок. Це своєрідні мініатюрні резерву­ари, наповнені ефірною олією. Завдяки їй ясенець має запах, схожий на суміш ароматів кориці та камфори. Спекотної літньої пори ефірна олія починає випаровуватися. Може трапитися самозаймання. Квіт­ка сама спалахує тремтливим зеленувато-блакитним або рожевим полум’ям. Кілька секунд ясенець стоїть, оповитий вогнем. Та ще мить, і полум’я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженою. Бо ж горіла не вона сама, а легкі речовини в повітрі навколо неї.

Зустрівши ясенець у природі, будьте обережними. Речовини, які він виділяє, можуть викликати враження шкіри, отруєння ор­ганізму. Крім того, це — рідкісна рослина, що має лікувальні влас­тивості. Ще за старослов’янських часів ясенець використовували для лікування різноманітних захворювань. У XII столітті в країнах Сходу його застосовували як добрий засіб від укусів змій. Нині на­стій трави ясенця дає значний ефект у разі лікування захворювань шкіри.

 

2. «Як виникли Карпати»

Карпати — гірська система на сході України, найбільша висота в Україні — гора Говерла (2061 м). У Карпатах знаходиться значна частина всіх лісів України. Карпатські гори відносно молоді — їм понад 25 мільйонів років.

Назва «Карпати» має давньовічну історію і такі значення у пере­кладі, як «камінь», «купа каміння», «значні нерівності», «підводні каміння», «значні стовбури», або «коріння».

 

3. «Чому в морі є перли і мушлі»

     Мушля — це захисний скелетний утвір, що вкриває тіло багатьох найпростіших, більшості молюсків, плечоногих та деяких ракопо­дібних. Для практичного використання та колекціонування най­більше значення мають мушлі молюсків.

З мушель молюсків з давніх часів виготовляли посудини, лож­ки, ножі, скребки, риболовні крючки, сигнальні ріжки, амулети, прикраси, навіть гроші. З деяких мушель добувають перламутр, а з інших — складаються вапняки та інші осадкові породи, що правлять за будівельний матеріал. Мушлі давно стали предметом колекціонування науковців, художників та прихильників мис­тецтв. Особливо поціновувались великі за розміром мушлі, ними навіть викладали тло картин або екзотичні фігури.

    Перлина (рос. жемчуг, англ. реагls) — виникає всередині мушлі, коли туди потрапляє стороння речовина (напр., піщинка), схожа на перламутрове зерно кулястої форми. Розміри перлів — від мікро­скопічних до голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські і річкові.

Найбільша морська перлина («Перлина Аллаха») важить 6,370 кг. Її виловили 7 травня 1934 року. Перли вирощують також штучно. Прикраси із перлів були відомі чи не з доісторичних часів, це один із ранніх дорогоцінних каменів, відомих людині.

    Перли — надзвичайно «живі» самоцвіти. Ніжні, ледве помітні м’які переливи кольорів, плями яскравого світла плями на гладкій ма­товій поверхні, акуратної природної кулеподібна форма. Не випадково поняття «перлина» стало синонімом всього красивого та досконалого.

За переказами, перли сприяють довголіттю, процвітанню та до­бробуту, оберігають від невірних друзів. Вважалось, що перли да­рують його володарю розсудливість, тому його ніхто і ніколи не об­дурить. Вони вважались символом чистоти, тому в багатьох країнах вони — обов’язковий компонент у весільному наряді нареченої.

 

4. Уявлення про добро і зло

    Добро — це благо, щось правильне, позитивне. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її щасливою. Добро протистоїть злу, поганому, руйнівному, нега­тивному початку.

Зло — це щось погане, якась кривда та справедливість. Тобто все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно.

У душі кожної людини завжди живуть ці дві несумісні проти­лежності — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них за­вжди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин

. У казках завжди щасливий кінець. Завдяки їм ми знайомимось із добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахлика невмирущого, Бабу-Ягу тощо. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

-      Чи сподобалась вам легенда «Чому в морі є перли і мушлі»?

-      Назвіть речі або матеріали, які, на вашу думку, не можуть горіти в огні? Чому

це відбувається?

-      Чи можуть добрі люди робити погані вчинки та навпаки? Обґрунтуйте свою

думку.

 

 

Чи засвоїв ти урок?

    1) Що таке мушля? Звідки вони беруться?

    2) Як з’являються перлини? Що сприяє цьому?

    3) З якою метою чужоземці прийшли до Дорогобужа?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Чи вірите в те, що події в міфах могли відбуватись насправді?

    2. Чому гори дістали таку назву? Як назвали озеро біля них?

    3. Які почуття викликає у вас велетень Силун?

 

ТЕСТИ

Виберіть одну правильну відповідь:

    1. Хто хотів завоювати місто Дорогобуж?

    А) Великий князь Новгорода;

    Б) королі польський та угорський;

    В) московський цар;

    Г) король візантійський та румунський.

 

    2. Яке послання передали мешканці міста?

    А) Білу хустину;

    Б) листа про капітуляцію;

    В) ключі від брами;

    Г) ясенове листя з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.

 

    3. Як ви гадаєте, що символізує неопалима купина?

    А) Символ незламності волі;      

    Б) ознака доброї волі;

    В) вічне полум’я життя;     

    Г) квітка-захисник.

 

 

    4. Де можна знайти зображення неопалимої купини?

    А) На грошових купюрах;

    Б) на іконі Богородиці;

    В) на музейних експонатах того часу;

    Г) на гербі міста Дорогобужа.

 

    5. Що трапилося з ясеновим листям, коли його підпалили во­роги?

    А) Згоріло вщент;

    Б) не горіло зовсім;

    В) спалахнуло та залишилося неушкодженим;

    Г) сильно диміло.

 

    6. Які ще властивості має рослина ясенець?

    А) Лікувальні; 

    Б) чародійні;

    В) охоронні;    

    Г) не вивчені.

 

 

Виберіть кілька правильних відповідей:

    7. Хто не був володарем долини?

    А) Воїн Синевір;

    Б) козак Карпо;

    В) велетень Силун;

    Г) Соловей-розбійник.

  

    8. Де, згідно з твором, не утворилися найвищі гори?

    А) На Гуцульщині;

    Б) на Поділлі;

    В) на Вінниччині;

    Г) на Слобожанщині.

 

    9. Ґаздівство, на якому добре розумівся володар, не є:

    А) Кузня:

    Б) хазяйство;

    В) чаклування;

    Г) військова справа.

 

 

10. Встановіть відповідність:

                       Вислів                                                     Герой

 

1. «Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє».      А) Угорський король;

2. «Нікуди не підеш…знаю коли й куди               Б) один із королівських

мої слуги повинні ходити»;                                   радників»;

3. «Ми ніколи не завоюємо цієї країни…»           В) Силун;

4. «Служив я Вам довго й чесно».                        Г) Карпо;

                                                                               Д) посланець.

 

11.Встановіть відповідність:        

           Терміни                                        Значення слів

 

1) Пструг;                                            А) Вершина гори;

2) ґазда;                                               Б) риба;

3) челядь;                                             В) господар;

4) грунь.                                               Г) риба;

                                                             Д) кущ.

 

12. Встановіть відповідність:  

               Твір                                                    Жанр твору

 

1) «Чому пес живе коло дюдини?»;                    А) Пероеказ;

2) «Чому в морі є перли і мушлі»;                      Б) легенда;

3) «Білгородський кисіль»;                                 В) міф;

4) «Про правду і кривду».                                   Г) казка;

                                                                             Д) легенда.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 5. Народні перекази: «Білгородський

                     кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой

                     Морозе, Морозенку»

Ціль заняття:

Навчальна:ознайомити учнів із таким жанром, як народний переказ; з’ясувати

                    його значення для художньої літератури.

Виховна:виховувати інтерес до пізнання історичних фактів та постатейз історії

                  українського народу.

Розвивальна:розвивати цікавість до героїчного минулого нашого народу,

                     творчу уяву,логічне мислення,культуру  зв’язного мовлення.               

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

  1. Ознайомлення з народними переказами

    — Серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почу­того, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Передаючись з уст в уста, вони на­бувають нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів за­лишається непорушною. їхня мета — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерід-

ко — з повчальним підтекстом.

    Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико- героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Настав і наш час по­знайомитися із ними.

 

2. «Ой Морозе, Морозенку».

    Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду.

    Навчався в Краківському і Падуанському університетах, пол­ковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

 

3. «Про білгородський кисіль»

    Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу бу­дівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним міс­том 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську держа­ву від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після при­єднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно

зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

    Печеніги — об’єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти пе­ченігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не від­бились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульман­ськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор’ї значно збільшилась.

    968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року пече­ніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Святославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

    Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Яросла­ва Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

    Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і по­літичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгород­ський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, вели­кого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

 

4. «Прийом у запорожців»

    Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники вій­ськового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих вій­ськових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, за­хист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

    Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побуду­вав на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Про­живання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запо­розького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прото­типом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

    Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці за­звичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, куре­ні, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев’яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

-      Наведіть приклади добрих справ, які ви робили.

-      Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку. лихими? Обґрунтуйте свою

думку.

 

 

Чи засвоїв ти урок?

    1) Ким був Нестор Морозенко?

    2) Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельницький, селяни,

    Україна?

    3) Чим став Бєлгородський кисиль для мешканців міста?

    4) Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Яка тема переказу «Ой Морозе, Морозенку»?

    2. Хто такі козаки?

    3. Які ще б випробування ви запропонували козакам?

 

 

 

ТЕСТИ

Виберіть одну правильну відповідь:

    1. Чому князя Володимира не було в місті?

    А) Пішов до Новгорода воювати з печенігами;

    Б) відпочивав за кордоном;

    В) відвідував царя в Москві;

    Г) прокладав новий торгівельний шлях.

 

    2. Що вирішило народне віче?

    А) напасти на печенігів вночі;

    Б) послати гінця до князя Володимира;

    В) здатися печенігам;

    Г) чекати на допомогу в облозі.

 

    3. Яку хитрість запропонував старець?

    А) Нагодував ворогів отрутою;

    Б) розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зварити кисіль та 

    пригостити ворогів;

    В) накрити найкращий стіл та задобрити печенігів;

    Г) розкрити ворогам таємницю Юєлгородського киселю в обмін на припинення

    облоги.

 

 

    4. Як відреагували печеніги?

    А) Взяли старійшин міста в полон;

    Б) продовжили облогу;

    В) не повірили мешканцям міста;

    Г) здивувалися та зняли облогу.

 

    5. У якій місцині поставили Морозенка татари?

    А) На Савур-могилі; 

    Б) на Мамай-кургані;

    В) на горі Говерлі;   

    Г) на Поділлі.

 

    6. Як, згідно переказу, помер Морозенко?

    А) Його порубали на шматки;

    Б) його спалили на вогнищі;

    В) йому вирвали серце;     

    Г) його втопили в річці.

 

Виберіть декілька відповідей:

    7. Хто не відносився до печенігів?

    А) Загарбьницькі племена;

    Б) інша назва поляків;

    В) ті, хто полюбляє печене;

    Г) ті, хто опік собі ноги.

 

    8. Яких випробувань не застосовували запорожці до новачків?

    А) Веліли зварити кашу;

    Б) випробували військову майстерність;

    В) розпитували про рідних;

    Г) наказували прибирати в курені.

 

     9. Що не робили козаки, доки новачок проходив випробування?

    А) Косили жито в полі;

    Б) співали славетні пісні;

    В) вичікували в комишах;

    Г) тренувалися на свіжому повітрі.

 

    10. Встановіть відповідність:

         Дата                                       Подія

 

      1) 920р.;                     А) Ігор уклав договір з печенігами;

      2) 944р.;                     Б) Ігор здійснив похід проти печенігів;

      3) 915р.;                     В) участь у поході Ігоря на Візантію;

      4) 972р.                      Г)  Володимир охрестив Русь;

                                         Д) печеніги розбили дружину Святослава.

27

 

    11. Встановіть відповідність:

       Термін                                           Значення

 

1) Річ Посполита;                              А) Прості люди;

2) чернь;                                            Б) частина населення Польщі, Литви;

3) шляхта;                                          В) прості люди;

                                                           Г) Польсько-Литовська держава XVI-XVIII ст..

 

    12. Встановіть відповідність:

              Назва твору                                       Тема

 

1) «Ой Морозе, Морозенку»;        А) Боротьба українського народу із загарбниками;

2) «Прийом у запорожців»;           Б) роль людини в історії країни;

3) «Білгородський кисіль».           В) побут та звичай запорізьких козаків;

                                                       Г) легенда про виникнення перлів та мушель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 6. Народні казки. Казка «Про правду і

                     кривду»

Ціль заняття:

Навчальна: ознайомити учнів з поняттям «казка», групами і композицією твору.

Виховна:зацікавити учнів казкою,спонукати їхдо креативної творчості.

Розвивальна:розвивати грамотне мовлення та логічне мислення.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

1.Групи казок

    Поняттям «казка» традиційно «об’єднується» широке коло творів, різноманітних за походженням, образною системою, специфікою вимислу та поетикою» (О.Бріцина,  Г.Довженюк, С.Мишанич). Казка ґрунтується на боротьбі між добром і злом, яка завершується перемогою добра.

    За семантикою казки поділяють на три умовні групи:

1)   казки про тварин (птахів, рослин, комах);

2)   чарівні (їх ще називають героїчні чи фантастичні) казки;

3)   суспільно-побутові казки.

 

    За структурними  ознаками казки поділяють на такі групи:

-      кумулятивні,

-      авантюрні,

-      легендарні,

-      анекдотичні,

-      сатиричні,

-      гумористичні.

 

 

 

2. Композиція казки.

    Казка «Про правду і кривду» - фольклорний твір, що належить до суспільно-побутових казок. Ці казки пізніші за походженням. Кожен персонаж суспільно-побутових казок – тип; він репрезентує певний суспільний прошарок: багатий брат – бідний брат, багатий дядько – бідний небіж; пан, який «лупить своїх людей, як скажений». Найважливішою прикметою таких казок дослідники називають реалізм.

    Казка починається традиційно експозицією-зачином: «Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не казати». Тут же, в зачині, повідомлено, що бідняк помер, залишивши сина, який «жив теж бідно».

 

    Основна частина

    Зав’язка казки – діалог між бідним небожем і багатим дядьком про те, «як краще жити: правдою чи неправдою». Кожен з них має своє переконання. Дядько-багатій уважає, що нема «правди на світі…скрізь одна кривда», а бідний племінник відстоює протилежну думку: «Є правда – правдою краще жити». Щоб дізнатися,хто з них правий, бідняк і багач вирішують піти по дорозі та запитати зустрічних:як вони скажуть, «так і буде». При цьому дядько та небіж уклали угоду, яку «озвучив» молодший: «Ваша правда – уся моя худоба буде вам; моя правда – ваша худоба буде мені». Вирішили запитувати «до трьох раз».

 

    Розвиток дії. Подорожні зустріли заробітчанина («зустрічається їм чоловік – із заробітків, чи що йшов»), пана, попа. Усі вони були одностайні у своїх відповідях:

«Краще жити кривдою, аніж правдою». То ж згідно з домовленістю, бідний небіж «віддав багатому дядькові худобу, а сам зостався голий, босий і голодний». Не маючи змоги перебороти труднощі, хлопець «задумав повіситися»; узяв мотузку, пішов у ліс, уже й гілку обрав, на якій «повиснути б», так вовк його налякав. Заліз небіж на дерево, сидить, коли тут три чорти прибігли, «а трохи згодом і четвертий, їхній ватаг». Чортяки хваляться, хто яку капость людям зробив, а ватаг повідомляє, як можна від тієї напасті позбавитися. Почув усе те хлопець і пішов людей виручати. У місті загатив греблю деревами навхрест, як чорти казали, й отримав винагороду – сто карбованців і пару коней з коляскою та кучером, в іншому місті викопав кущ малини й забезпечив усіх водою, якої вже давно там не було. Містяни «нагородили його і грішми, й усяким добром». Далі парубок пішов королівську дочку лікувати. Зробив усе, як у чортів підслухав, і королівна одужала. Король «на радощах» віддав дочку за того парубка. По смерті старого короля став на його місці королевич.

 

    Кульмінація казки – несподівана зустріч дядька й племінника. Якось у королівство приїхав купець – дядько-багатій. Небіж-король одразу впізнав, а дядько – ні.  Як закінчив купець торгувати, покликали його до королівського палацу. Тоді й зізнався король, що він – той самий небіж, який безвісти  пропав, розказав і про те, як підслухав розмову між чортами. Небіж нагородив дядька двома кораблями «усякого добра» і попросив, щоб той розповідав усім, що все-таки краще «жити правдою, аніж кривдою»

 

    Розв’язка: дядькові стало заздрісно – чого він не король. Пішов до лісу на те саме місце, «де хотів  вішатися його небіж», а чорти його там вхопили і «почепили на найвищій гілляці» .

    

3. Ідея казки

    Умовно казку можна поділити на три частини:

1)   реальна (від початку твору до появи чортів), у якій переважають мотиви

кривди. Тут побудуємо анатомічні пари: «один багатий – другий бідний»; «нема правди – одна кривда»; «сказав радісно дядько – небіж ще більше зажурився».

2)   фантастична (розмова між чортами, допомога хлопця людям, племінник -

 король),де відбувається поступове утвердження переваги правди над кривдою. У цій частині провідним художнім прийомом є діалог;

3)   реально-фантастична (зустріч небожа-короля з дядьком, їхня розмова),

в основі якої – остаточна перемога правди. Ця частина найменша за обсягом, але найвагоміша з ідейно-художнього погляду.

    Усі три частини об’єднані ідеєю – треба жити правдою. Адже, хто живе правдиво та справедливо, того доля винагородить, а на кривдників, жадібних і заздрісних чекає покарання.

    Основну думку казки можна передати народними прислів’ями:

    Правда із дна моря виринає, а неправда потопає.

 

    Хто по правді живе, тому й Бог дає.

    Не на брехні світ стоїть.

 

    Правда кривду переважить.

    Кривда людська боком вилазить.

 

    Заздрий від чужого щастя сохне.

    Заздрісному боком вилізе.

 

    Казка «Про правду і кривду», як й інші фольклорні твори цього жанру,

-      утверджує перемогу добра, правди;

-      має традиційну побудову: зачин, основну частину; щоправда, кінцівки,

характерної для народних казок, немає;

-      демонструє «полярне протистояння персонажів» (Ю.Ковалів);

-      показує носія добра, наділеного почуттям справедливості, розумом;

-      завершується щасливо;

-      вдається до трикратних повторів подій, які уповільнюють дію.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

-       зав`язка, розвиток дії, кульмінація, розв`язка – це ….

-      казку можна поділити умовно на три частини ……

-      ідея твору відображена у прислів’ях  …..

 

 

СЛОВНИК:

 

Казка – жанр усної народної творчості, переважно прозорий твір з настановою на вимисел.

 

Казка – це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події.

 

Казка – це твір, у якому розказується про вигадані, фантастичні події.

 

Правда 1. Те, що відповідає дійсності. Певна сукупність достовірних відомостей про щось. Дійсний стан речей.

             2. Правдивість; правильність, чого, у значенні означення. Який відповідає істині, дійсності.

 

Кривда 1. Несправедливо, незаслужено завдана моральна або матеріальна школа; образа, ураза, несправедливість.

             2. Неправда.

 

Чи засвоїв ти урок?

4)   Що називається ідеєю?

5)   Що називається композицією твору?

6)   На які групи за структурними ознаками поділяються  казки?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

4.    Що утверджує казка «Про правду і кривду»?

5.    Чи можна основну думку передавати народними прислів’ями?

6.    Довести, що казка «Про правду і кривду» - суспільно-побутова.

 

 

ТЕСТИ

Виберіть одну правильну відповідь:

1.    Про що сперечалися небіж із дядьком?

А) як парубку жити далі без батька;

Б) як треба поділити спадок;

В) як лучче жити: правдою чи не правдою;

Г) як краще доглядати за худобою.

 

2.    Кого вони не зустріли у своїй подорожі?

А) заробітчанина;

Б) духовника;

В) пана;

Г) кріпака.

 

3.    Що почули небіж із дядьком від усіх, кого запитали?

А) лучче жити правдою;

Б) лучче жити кривдою;

В) лучче жити по совісті;

Г) лучче жити своїм розумом.

 

4.    Чому хлопець опинився в лісі?

А) хотів повіситися;

Б) заблукав і шукав дорогу додому;

В) хотів сховатися від дядька;

Г) хотів назбирати хмизу.

 

5.    Про що розмовляли чорти?

А) про те, як схопити його дядька;

Б) про плани на наступний день;

В) про шкоду, яку вони заподіяли людям;

Г) про те, як краще повісити хлопця.

 

6.    Що зробив хлопець, коли дізнався про таємницю чорта?

А) зрозумів, що кривдою жити краще;

Б) розповів про все дядькові;

В) злякався і побіг додому;

Г) допоміг усім, кому вони нашкодили.

 

 

Виберіть кілька правильних відповідей:

    7. Що отримав дядько від чортів?

    А) Таємницю нових задумів;

    Б) місце на найвищій гілці;

    В) доброго прочухана, щоб більше не підслуховував;

    Г) можливість допомогти їм у лихих справах.

 

8.      Що почули небіж із дядьком від усіх, кого запитали? («Про правду і кривду»)

    А) Лучче жити правдою; 

    Б) лучче жити кривдою; 

    В) лучче жити по совісті; 

    Г) лучче жити своїм розумом.

 

9.    До якого різновиду казок належить казка «Про правду і кривду»?

А) фантастична казка;

Б) побутова казка;

В) казка про тварин;

Г) народна казка;

    Д) суспільно-побутова.

 

10. Укажіть відповідність

                 Композиція                                                   Вислів

 

1   зав’язка ;                                 А) «Краще жити правдою, аніж кривдою»;

2   розвиток дії;                           Б) «Зустрічається їм чоловік – із заробітків, чи

3   кульмінація;                            що йшов»;

4   розв’язка;                               В) «Почепили на найвищій гілляці»;

                                                Г)  «Ваша правда – уся моя худоба

                                                буде вам».                                       

 

11. Укажіть відповідність

                 Персонаж                                                   Вислів

 

1   дядько;                              А) «Цей правдивий чоловік»;

2   чорт 1;                               Б) «Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна               

3   племінник;                         кривда»;

4   чорт 2.                               В) «За тридцять та сорок верств люди змушені

                                                     носити її»;

                                          Г) «Зроду довіку не вгатять греблі»;                                                   

 

 

12. Укажіть відповідність

                 Частина  казки                                                   Дії персонажів

 

1   реальна;                               А) розмова між чортами, допомога хлопця людям;

2   фантастична;                       Б) зустріч небожа-короля з дядьком, їхня розмова;

3   реально-фантастична.         В) один багатий – другий бідний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 7. Уславлення мудрості, кмітливості

                     людини в казці «Мудра дівчина»

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

1. Мудрість людини

    — Мудрість (грец.) — це володіння, розумінням та розсуд­ливе і грамотне застосування не лише здобутих знань, але й досвіду, інтуїції. Це властивість людини знаходити рішення різних проблем, у тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід.

    Народна мудрість міститься в афоризмах, прислів’ях, приказках та казках, передається з покоління в покоління та примножується нащадками. З давніх-давен наші пращури славились неабияким розумом та кмітливістю, частина якої передалась і нам. І хоча му­дрішає людина з віком та надбанням життєвого досвіду, прискорити цей процес можна самотужки, розвиваючи свій розум читанням ці­кавих книжок та діставати додаткові знання з усіх доступних дже­рел. Сьогодні завдяки казці «Мудра дівчина» ми дізнаємось, якою є мудра людина і як вона може користуватися своєю мудрістю.

 

2. Аналіз  казки «Мудра дівчина»

        Зображення звичайної людини, яка вміє користуватися своїм розумом та розв’язувати складні питання.

         Уславлення розуму, кмітливості, мудрості та обурення чванливістю, жадібністю й неосвіченістю.

 

 

     Кросворд для І варіанту за мотивами казок

«Про правду і кривду» та «Мудра дівчина»

 

 

 

 

     По горизонталі: 1. Хто, на думку дівчини, мав визначити приналежність лошати? 2. На чому дівчина прибула до пана в гості? 3. Через яку худобу посварились бідний та багатий брати? 

4. Вина­города небожа за порятунок становила: сто карбованців, пара коней із ко­ляскою і... 5. Що несла бабуся, яку зустрів небіж по дорозі? 6. Що врятував небіж від лиходіяння першого чорта?

     По вертикалі: 1. Ім’я кмітливої та мудрої дівчини.

   Кросворд для II варіанту за мотивами казок «Про правду і кривду» та «Мудра дівчина»

 

     По горизонталі: 1. У якому стані був черевик, який взула дівчина? 2. Навіщо Марусі був потрібен гребінь? 3. Що мучило купця після зустрічі з небожем? 4. Якого гостинця приготувала дівчина па­нові? 5. Що треба було знищити, щоб у місто повернулась вода? 6. Який казковий герой вчиняв лихо у казці, яке потім виправляв небіж?

    По вертикалі: 1. Хто з рідних залишився у хлопця після смерті батька?

 

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

    1.Розподіліть характеристики між трьома головними героями: паном, батьком та Марусею: мудрий, чванливий, трудящий, бідний, багатий, розумний, щедрий, кмітливий, хитрий, байдужий, жорсто­кий, безпорадний, спостережливий, добрий, рішучий.

    2.Чи є серед них ті, які підходять декільком персонажам? Обґрун­туйте свою думку.

 

Чи засвоїв ти урок?

    1. Які фантастичні події відбувалися у казці?

    2. Чим краще жити – правдою чи кривдою? Обґрунтуйте свою думку.

    3. Що таке мудрість? Яку людину можна вважати мудрою?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Які відносини були між братами?

    2. Чому пан загадував загадки всім позивачам?

    3. У чому полягали загадки пана?

    4. Чи справедливим є закінчення казки? Як би ви вчинили на місці пана?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТИ

Виберіть правильну відповідь:

     1. Як багатий брат вирішив зробити ласку бідному?

    А) Дав йому грошей у борг;        

    Б) дав йому дійну корову;

    В) запропонував жити разом;

    Г) допоміг йому стати багатим.

 

    2. Що запропонував пан для вирішення конфлікту?

    А) Повернути корову багатому братові;

    Б) поділити корову навпіл;

    В) залишити корову в бідного брата;

    Г) відгадати загадку.

 

    3. Якою була правильна відповідь?

    А) Панські кабани, хорти та гроші;

    Б) ніхто не знайшов правильної відповіді;

    В) земля мати, думка та сон;

    Г) коровай, сокіл, гарна дівчина.

 

    4. Завдання, яке придумав пан для дівчини, було:

    А) спекти курчат, яких треба було вивести з варених яєць;

    Б) піти туди, не знамо куди й принести то, не знамо що;

    В) заробити стільки грошей, щоб вистачило на десять корів;

    Г) придумати загадку, у якої немає відгадки.

 

    5. Що відповіла дівчина панові?

    А) Загадала йому нову загадку, яку він не зміг відгадати;

    Б) запропонувала виростити просо для годування курчат з ва­реної каші;

    В) повністю виконала його завдання;

    Г) вимагала велику винагороду за виконання завдання.

 

    6. Нащо пан дав дівчині стеблину льону?

    А) Щоб вона виростила ціле поле льону;

    Б) щоб вона знайшла ще одну, таку саму стеблину;

    В) щоб вона пошила йому з неї гарну сорочку;

    Г) щоб вона виткала йому сто ліктів полотна.

 

    7. Задля чого Маруся відправила пану гілочку?

    А) Щоб він зробив їй інструмент для прядіння;

    Б) щоб він посадив її та виростив цілий ліс;

    В) щоб він чекав, доки на цю гілку прилетить птах та заспіває;

    Г) щоб він змусив її розквітнути.

 

    8. Що мала зробити Маруся, щоби прибути в гості до пана?

    А) Приїхати на невідомій тварині, ні вдень, ні вночі, ні сама, ні з батьком;

    Б) пересуватись ні у повітрі, ні у воді, ні мовчки, ні базікаючи;

    В) прийти ні пішки, ні верхи, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні з порожніми руками;

    Г) спочатку виконати всі попередні завдання пана.

 

    9. Кого запрягла Маруся у свої санчата, щоб дістатися до пана?

    А) Корову;      

    Б) цапа;

    В) півня;

    Г) кішку.

 

    10. Що порадила Маруся тим, хто прийшов судитися через лоша?

    А) Щоб лоша обирало, хто його матір;

    Б) щоб лоша залишили пану на виховання;

    В) щоб лоша віддали тому, на чию кобилу він схожий найбільше;

    Г) щоб кобили обирали, хто мати лошати.

 

    11. Чим закінчується казка?

    А) Пан ув’язнив дівчину;

    Б) пан відпустив дівчину;

    В) пан запропонував дівчинці жити в нього;

    Г) пан помер від заздрощів.

 

    12. До якого жанру належить ця казка?

    А) Народно-побутова;       

    Б) казка про тварин;

    В) фантастична казка;        

    Г) історична.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 8. Народне уявлення про добро і зло в казці

                     «Ох»

Ціль заняття:

Навчальна: проаналізувати казку «Ох», охарактеризувати її героїв, вміти

                     визначати, хто з них втілює добро, а хто – зло.

Виховна:виховувати шанобливе ставлення до народної творчості,повага  до

                дорослих,почуття справедливості.

Розвивальна:формувати кругозір,навички виразного читання та вміння  вис-

                      ловлювати власну думку.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

1.    Перша потреба людини – праця

    — У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важ­ливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

    Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них зав­жди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин. Завжди в казках є щасливий кінець. Завдяки їм ви знайомитесь з добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, и намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахлика Невмирущого, Бабу-Ягу. А добрі стають втіленням дитячих мрій і наслідувань. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.

    Праця — це перша потреба людини, бо вона зробила людину з мавпи. Тому усім, що є в нас, ми зобов’язані саме їй.

     Наполеглива праця дає можливість удосконалювати свої ви­твори, щоб оточення могло насолоджуватись результатом. Природа дарує людині воду, землю, каміння, залізну руду, але тільки праця здатна перетворити їх на корисні для життя речі. Без праці ми б не змогли пересуватися за допомогою літаків, пароплавів, машин, а ходили би пішки та навіть голі — бо не могли би пошити собі одягу.

Якщо людина нероба та ледащо — люди її не люблять і не по­важають. Ніхто не хоче мати поруч друга-ледаря або родича- нахлібника. Тому й спонукають своїх близьких оволодівати нави­чками, навчатися та працювати не лише заради грошей, але й за­ради насолоди.

    Існує багато прислів’їв та приказок, які розповідають про важ­ливість праці: «Без труда нема плода», «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі» та інші. Усі вони дають нам зрозуміти, що якщо ви хочете чогось досягти або зробити, без праці вам не обійтись.

    Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з однією казкою та по­бачимо, чого вона зможе нас навчити.

 

 

 

2.    Міні-характеристика головних героїв твору

 

 

 

 

 

                                 ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

 

    1) Що таке зло? Які вчинки  вважаються лихими?

    2) Поміркуйте, чому в казках завжди перемагає зло?

    3)Хто такі мудреці? Чи потрібно ставати мудрим?

 

Чи засвоїв ти урок?

    1. Як ви розумієте прислів’я: «Білі руки роботи бояться?»

    2. Чи можна стверджувати, що в цій казці Добро перемогло Зло?

 

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1) Який ритуал проаодив Ох, щоб зробити з ледачого парубка моторного козака?

    2) Хто навчив батька, як визволити сина від Оха?

    3) Що зробив Ох, щоб повернути собі наймита? Які пригоди чекали на нього?

    4) Який план казки можна скласти?

  

 

 

 

ТЕСТИ

Виберіть правильну відповідь:

    1. Чому син був не такий, як треба?

    А) Він був дурним;  

    Б) він був ледащо;

    В) він не вмів розмовляти; 

    Г) він не міг ходити.

 

    2. Якій із професій не навчався син?

    А) Кравця;      

    Б) шевця;

    В) коваля;       

    Г) лікаря.

 

    3. Як звали діда, що раптово з’явився з-під пенька?

    А) Ох!;  

    Б) Ах!;

    В) Ух!;   

    Г) Ой!

 

    4. Що запропонував Ох батьку?

    А) Знайти сину гарну роботу в іншому царстві;

    Б) повернутись додому, бо все марно;

    В) найняти його сина;

    Г) перепочити та вивести їх із лісу коротким шляхом.

 

    5. Що мав зробити батько, щоб повернути сина в перший рік?

    А) Знайти його в оселі Оха;

    Б) впізнати його серед півнів;

    В) покликати голосно в лісі;

    Г) відшукати його серед інших наймитів Оха.

 

    6. Як мав повернути батько сина у другий рік?

    А) Чекати його в лісі до світанку;

    Б) дати Оху могорича;

    В) знайти його в іншому царстві;

    Г) відшукати сина серед баранів

 

Виберіть кілька правильних відповідей:

    7.  Яке уміння не здобув син у наймах?

    А) Ставати невидимим;

    Б) розмовляти з рослинами;

    В) перекидатися  у тварин;

    Г) знаходити загублені речі.

   

    

    8. Парубок не перетворювався:

    А) На мушлю;

    Б) на квітку;

    В) на перстень;

    Г) на гребінець.

 

 

    9. Ох перекидався у всіх, крім:

    А) Пана;

    Б) цигана;

    В) діда;

    Г) селянина.

 

 

 

 

    10. Встановіть відповідність:

            Рік праці                                           Тварина, на яку перетворював парубка Ох

 

     1) 1-й рік праці;                                                     А) Голуб;

     2) 2-й рік праці;                                                     Б) півень;

     3) 3-й рік праці.                                                      В) вовк;

                                                                                    Г) баран.

 

    11. Встановіть відповідність:

                 Персонаж твору                     У кого перетворювався

 

          1) Син;                                                         А) Щука;;
                                                                               Б) хорт;
                                                                               В) кінь;

                                                                               Г) циган;

          2) Ох;                                                          Д) старичок;

                                                                              Є) сокіл.

 

 

    12. Встановіть відповідність:

        

    1) Предмет, на який предмет перекидався син                    А) Піч;

    2) улюблене місце відпочинку ледачого сина;;                   Б) перстень;

    3) що виторгував циган у батька?                                        В) півень;

    4) на кого перекидалися в казці і парубок, і Ох.                 Г) недоуздок;

                                                                                                  Д) ледаща.

                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шкала оцінювання тестових завдань

до дистанційного курсу

«Усна народна творчість»

 

 

Завдання № п/п

Бали

1

0,5

2

0,5

3

0,5

4

0,5

5

0,5

6

0,5

7

1

8

1

9

1

10

2

11

2

12

2

 

 

 

 

 

 

Довідкова література та посібники

 

1.Мелешко В.А.

    Українська література: довідник для абітурієнтів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів / В.А.Мелешко, І.О.Радченко, О.М. Орлова, А.О.Панченков. – К. :Літера ЛТД, 2012. – 544с.

 

2. Кривобокова А.І.

    Усі уроки української літератури, 5 клас / А.І. Кривобокова,

 М.Г. Шленьова. – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 400с. – (Серія «Усі уроки»).

 

3. Коваленко Л.Т.

    Українська література: підруч. для 5 класу загальноосвіт. навч. закладів / Л.Т.Коваленко: - К. : Видавничий дім «Освіта», 2013.

– 288 с. ; іл..