Харківська гімназія № 172 Харківської міської ради Харківської області

 







Театралізоване дійство " Дивний" бал" 3 клас

с

 

Мета:  розширити знання учнів про рослинний світ рідного краю; учити сприймати красу рідної природу через музику, слово; розвивати естетичні  та творчі смаки учнів, виховувати любов  та бережливе ставлення до природи.

 

                             Демонстрація фільму « Чарівна мелодія осені»

 

Н.Красоткіна, «Відкрийте душу»

Дівчинка:

Осіннє сонце шле тепло і ласку.

Ми з вами у такій красі живем!

Прочиним двері тихо-тихо в казку,

По золотому листячку пройдем.

В осінній гай, де верби зажурились,

Над ставом, нахилившись, стали в ряд.

І клени золотом осіннім засвітились,

Чи, може, краще підемо у сад?

 

 

                                          Заходить Осінь, іде залою

 

Я ось пензлика взяла

Малювати почала.

В білокорої берізки золотила довгі кіски.

Став багряним колір чуба в мудрого дідуся-дуба.

Дві сестрички, дві осички стали жовті, мов лисички.

І довкруг травиця тихо-тихо золотиться.

Ось палахкотить калина, горобина і шипшина.

Ще тоненькі павутинки, сірий дощик і хмаринки.

Пензлик біга без упину.

 Гарна вийшла тут  картина!

 

                     Осінь виконує пісню « Осіння пісня»

 

    На сцені рухаються заклопотані діти. Хто несе рушник, хто миску.

 

Дівчинка 1: В золотій кареті

                     Що конем грайливим

                     Прискакала Осінь

                     По шляхах та нивах

 

Дівчинка 2:   Помандрує по лісах

                      З чарівним пензлем у руках.

                      Все розмалює на путі.

                      Лише наш принц не побачить цієї краси.

 

Осінь: Що ж сталося із вашим Принцем,

            Цієї дивної пори?

 

Дівчинка 1: Коли він був іще  малим.

                    загинули його батьки.

                     Він так ридав, він так кричав

                     Він горя більшого не знав.

                     Лишився сиротою в світі

                     Та ще й осліп тієї миті

                    І сльози пеленою стали

                    І принц не бачить кольорів.

 

Дівчинка 2: Ти, Осене, добра, мила, щедра,

                     спаси Принца від біди.

 

                 Виходять хлопчики і дівчинка. Ведуть Принца.

 

Дівчинка  : Тут гладіолуси розкішні

                    Барвисті айстри аж горять.

                    А серед них гвоздики пишні,

                    яскравим цвітом майорять.

 

Хлопчик 2: І чорнобривці і жоржини

                    До сонця тягнуться у вись

                    В їх пелюстки у день осінній

                    Всі барви райдуги злились

 

Принц:  Веселки кольори я ніби бачу десь здаля.

              Лиш чорний цей туман до мене їх не пропуска.

            

 

Осінь:  О принце дорогий

            Я поведу тебе в осінній сад.

            Де квіти творять зорепад.

 

Принц: Розкажи мені, Осене, казку

             про чарівність твою і красу.

             Про дива твої, й сонячну ласку ,

             це я в серці своїм понесу

 

Осінь: Для тебе бал я проведу

            Сюди всі квіти запрошу.

            Покажу тобі, принце, я казку

            У осіннім чарівнім саду.

 

 

            Лунає « Бал! Бал!»        Виходить Мудрець

 

Мудрець: А чи знаєш ти Принце, що з давніх-давен, коли Земля мала тільки сіре та зелене вбрання, веселка піднялася дуже близько до Сонця і почала танути. Її кольорові краплі пролилися вниз – так з’явилися на Землі квіти, трави. А так як барвистих відтінків веселки було дуже багато, то і кольорове розмаїття квітів виявилося дивовижним

 

Розпорядник балу: Для вас сьогодні бал дає

                  Королівство осінньої квіткової держави,

                  Всі квіти, що в окрузі є

                  Взяти участь мають право.

 

Осінь:  Та де ж це гості забарились?

             Ой чую близько дзвін копит

             Хто ж це до нас Принце спішить?

 

Розпорядник балу: Принце, Осене чарівна

                                До Вас Троянда – королівна

 

                                Троянда йде залою, лунає музика П.Моріа « Токатта»

                                      Троянда танцює в залі

 

Мудрець:

За легендою, що живе  в Ірані, троянда була подарунком самого Бога До нього  прийшли якось всі діти Флори – богині рослин – і попросили призначити над ними володаря. Аллах вислухав і призначив володаркою квітів білу троянду, з гострими колючками, що оберігають її.

Коли соловейко побачив цю нову чарівну царицю квітів , то був так заворожений її красою, що в захопленні притис троянду до грудей своїх. Але гострі колючки вп’ялися йому в серце, і яскраво-червона кров зросила собою ніжні пелюстки дивовижної квітки. Ось чому безліч зовнішніх пелюсток троянди й досі зберігають рожевий відтінок.

 

Троянда: Добрий день, о Ваша милість!

                Невже до вас я запізнилась?

                Довгу сукню вибирала

                Безліч їх я приміряла:

               І рожеві, і червоні,

               Білі, жовті, пурпурові.

               Різним кольором і тоном.

Принц: Ти чарівна і пахуча, тільки трішечки колюча.

Троянда: Мушу я колючки мати

                Щоб вроду свою захищати.

 

                           Принц гладить пелюстки троянди

Принц: Мов оксамит пелюстки ваші.

             Згадав! Таке ж волосся було в мами.

             О, матінка моя була найкраща

             Ніжна, щира і прекрасна.

Троянда: О, бідний Принце,

                ви ж в нас сирота.

                Я тут постою біля вас

               Нехай зігріє вас моя краса

Розпорядник: Майор з Жоржиною примчали

                        Чекають, щоб ми їх зустрічали.

 

Мудрець: Квітка Майор має офіційну назву цинія. А на Україні називають ці квіти майорами від слова майорить. Майорить –значить радує яскравими, живими фарбами і радує всіх, хто їх бачить.

Майор: Вас вітає бравий майор

             Різний маю я колор:

             Багряний, жовтий і червоний

             Білий, помаранчевий і пурпуровий.

 

Принц: О, Майоре ви сильні й браві

             Тепер і татка я згадаю.

              Він був кремезний, справедливий

              Розумний, сильний і красивий.

 

Мудрець:  Візьміть за листя  і жоржину.

За однією з легенд жоржини в колишні часи вважалися царськими квітами і росли в саду царів, князів і вельмож, недоступні простим людям. І ось, якось в одного з князів служив садівником  молодий і красивий юнак на ім'я Жорж. Була в нього улюблена дівчина, якій закоханий Жорж і подарував прекрасну квітку, порушивши заборону князя. Юнака за непослух кинули до в'язниці, а квітка прижилася  в садах простих людей і стала  радувати їх  величною красою і різноманітністю фарб.

Жоржина: Я Жоржина – царська квітка

                   Кругла, гарна і пишна.

                  Я різнобарвні сукні одягаю

                  Ніби літо проводжаю.

                  Пісня «Осінь» ( виконують хлопці)

 

Розпорядник балу: Увага! Прибула богема.

                                 Ніжна чарівна Хризантема.

 

Хризантема: Я не весняна квіточка рання.

                      Ні, я осіння квітка остання

                      Схожі з дубовими маю листки

                     Дуже духмяні мої пелюстки.

Осінь: Ця квітка – королева саду,

           Сніжинку першу збереже в долонці.

           І я щодня вклонитись їй іду

           Осінній квітці, схожій так на сонце

 

Осінь Ви знаєте у світі налічується 29 видів хризантем. До нас вона завітала з Китаю.  А в Японії - це – імператорські квіти. Там їх вирощують лише в садах імператорів .Одна з вищих винагород країни — орден Хризантеми. Під час свята хризантеми треба милуватися кожним відтінком цвітіння, при цьому глибоко роздумуючи про пройдену дорогу і сенс життя.

 

 Хризантема:

Жага любові – в пелюстках моїх червоних

У жовтих – сонечко сховалось зранку.

В рожевих – радість, в помаранчі – скромність

Тумани – в білих хризантемах на світанках.

 

 

Розпорядник балу: Ідуть на бал тендітні айстри

                                Їх зустрічайте тепло панство!

 

Айстра:

Ми айстри задумані квіти останнії

Осені пізньої сльози багрянії..

Сумно шепочеться вітер над нами,

І обмиває нас небо дощами.

 

Принц:

 Ви як любов що весни не зазнала

І як вечірня зоря одсіяла.

Айстри задумані квіти останії

осені пізньої сльози багрянії.


Розпорядник балу::

Зустрічайте під кінець:

Чорнобривець молодець:

 

Паж:

Давно-давно це було. Ще тоді, коли земля України не знала біди й злиднів, коли співучий її народ мирно сіяв хліб і радо зустрічав кожного, хто приходив з добром. Ця родюча земля з луками зеленими, лісами багатими, ріками голубими, людьми сильними приваблювала чужинців з півночі. Несли вони з собою горе та сльози, забираючи у полон найдорожче - хлопчиків, що мали вирости слухняними рабами.

У цей день до поселення підходили вороги. Матері, щоб не віддати дітей чужинцям, шукали рятунку у баби Ясновидиці, яка зналася на чарах.

Принишклі й боязкі хлопчики тулилися до Любави, матері чорнобривого Кароока, що привела їх до Ясновидиці. Сива бабуня мовила слова заклинання, і діти перетворились у прекрасні кущисті квіти, які огорнули ноги Любави. Вони були чорнобривими і кароокими, як і хлопчаки.

-  Залишайтесь коло матері, - мовила старенька.

Не знала Ясновидиця, що це будуть її останні слова. Чужинські мечі порубали усіх...

Так і зостались в Україні хата, мати й чорнобривці як одне ціле. Нема України без білої хати і чорнобривців, які милують материнське серце до сивих морозів.

 

Чорнобривці 2  (говорять по черзі)


Всім привіт! Ми чорнобривці!
Відомі і малій дитинці.
Любу ми клумбу прикрашаєм,
Яскраво – жовтим зігріваєм.
Коричневі у нас узори.
Нас люблять і осінні бджоли.
І листячко у нас пишненьке,
Такі собі ми – веселенькі.

 

Ми чорнобривці проводжаєм літо

М’яко стелим стежечку йому.

Прикрашаєм ніжним оксамитом

І торкаєм чарівну струну.

Музика! Вона звучить повсюди!

В листі,в квітах, в серці, в небесах.

Хто почує- більше не забуде.

Чорнобривці в золотих садах.

 

Принц:

Заспівайте мені пісню,будь ласка,

Світлу, світлу про вашу красу.

Хай продовжиться гарна ця казка

Різноголоссям  на нашім балу.

 

                » Пісня « Дарунки» ( виконують дівчатка

 

 Осінь:

 Осінні квіти, чарівні квіти

Враз сплетуться у вінку

І заграють, і засяють

Й закружляють у танку

 

Квіти: В подарунок гості від нас

       Прийміть оцей осінній вальс

 

                      Танок вальс під музику « Вальс квітів» П.І. Чайковського

               Квіти виводять  на середину зали Принца:

Разом: Принце, пограємо в  фанти.

 

Троянда: Що це за фант?

                 Ці осінні квіточки –

                 Мов маленькі зірочки,

                Білі, сині, пурпурові,

                фіолетові, бузкові.  ( айстри)

Принц: Цьому фанту зобразити політ джмеля.

                         (зображають політ джмеля

Принц: Я думаю, це танцювали айстри. Так?  ( Всі: Так!)

Чорнобривець: Це не весняна квіточка рання

                          Це осіння квітка остання.

                          Схожі з дубовими має листки

                          Дуже духмяні її пелюстки  ( хризантеми)

 

Принц: А цей фант нехай птахою політає.

Жоржина:

Ці гарненькі квіточки

Мають чорні брівочки.

Принце, ви вже здогадались

Хто гарненько так назвався?

 

Принц: А цей фант нехай встане на стілець і прокукурікає.

                     Стають на стілець, кукурікають   Всі сміються.

Принц:

             Це ж веселії братці

             Чорнобривці молодці   ( Всі говорять: Угадав, угадав)

Принц: Тоді давно від болю я ніби занімів.

              І думав що утратив зір

              Весь світ переді мною чорним став.

              А нині я всі кольори згадав

              Пов’язку сіру час мені вже зняти

              І чари кольорові пригадати

Всі: Час, час пов’язку зняти.

                                     Знімають пов’язку

Принц:

             Від різнобарв’я аж боляче очам.

             О, квіти, за допомогу завдячую я вам

             Осене, я бачу, що твої квіти майже всі різнокольорові

 

Осінь: Я різнокольорова.

 

Принц:

Зима-  має білий колір, весна і  літо – зелений, а ти така різнобарвна.

Осінь:

Увібрала кольори веселки

Й кинула на землю я –ось так.

Із теплом прощаюсь я надовго

А ці квіти – залишаться в пам’яті у вас.

                             Осінь і Принц виконують пісню «

Мудрець:

Небо синє-синє, листя кольорове.

А яке довкілля прекрасне і чудове.

А які жоржини, наче сонце квіти.

Світ наш неповторний, подивіться , діти.

 

Принц:

Ах, Осене, красуне золотава,

Немає в світі більшої краси, 

Ніж в час, коли вбираєш величаво

Поля у перли, в золото – ліси!

 Ах, Осене, невісто смутнолиця

Твій взір п’янить, душі ж не зігріва

Як поруч ти – тужить чи веселиться?

 

Осінь:

 Та ні. Любити просто – я ж жива.( О.Марчук)

 

Вчитель:

                 У світ прийшли ми: я і ти –

                Для любові й доброти!

                Будь привітним і прихильним

               Добрим, лагідним і сильним

               Вчися правдою прожити

               Вчись  завжди допомагати

               Всьому живому співчувати.

               І старайся так прожити,

              Щоб як сонечко світити.

              І в душі завжди неси

              Теплий промінь доброти

 

                      Відео « Квіти осені» Діти танцюють

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається