Харківська гімназія № 172 Харківської міської ради Харківської області

 







Інтерактивні методи та прийоми

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова «inter» взаємний і «асt» діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі, де кожен член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи.[10]Інтерактивні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Науковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання, а найбільших —інтерактивного (дискусійні групи, практика через дію, навчання інших чи застосування знань).Інтерактивне навчання сприяє:• формуванню загальнонавчальних та предметних навичок і вмінь;• виробленню життєвих цінностей;• максимальному використанню своїх здібностей;• створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;• розвитку комунікативних якостей;• формуванню доброзичливого ставлення до інших;• можливості висловлювати, відстоювати та пропонувати свою думку;• формуванню навичок толерантного спілкування;• опановуванню нового матеріалу за короткий час;• вмінню аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;• можливості проявити ініціативу, самостійність;• винахідливості та творчому підходу до розв’язання проблеми.Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього на уроках застосовуються такі методи навчання: метод прогнозування; постановка та рішення проблемного запитання; метод образного бачення; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; метод порівняння; метод «уживання»; метод запитань; метод рецензій; метод аналізу; об’єднання розрізнених фактів у цілісний образ; метод оцінювання дій інших; метод дослідження проблеми; метод інформації; творчі завдання.Дослідники О. Пометун і Л. Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії.Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формувань вмінь. До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, «Два — чотири — всі разом», роботу в малих групах, «Акваріум».До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це — обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», незакінчені речення, «Мозковий штурм», «Навчаючи — вчуся», «Дерево рішень» та ін.До методів навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі — інструктор,суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий.Метод навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До таких методів відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Ток-шоу», «Дебати».Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків та організації інтерактивної роботи учнів на уроці. [14, с.45].Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є: різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; наданні можливості для самореалізації та ін.3. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи груп готуються заздалегідь.5. Під час уроку потрібно дотримуватися регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.8. Під час підготовки питань учителю необхідно продумати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.• Мотивація.• Оголошення, представлення теми і очікуваних результатів.• Надання необхідної інформації для розв’язання завдань.• Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.• Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.Структура уроків з використанням інтеракцій:1. МотиваціяМета етапу: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Матеріал, поданий під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для подання мети уроку. Мотивація допомагає також викликати в учнів інтерес до теми уроку, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, викликати власну зацікавленість, психологічно підготувати учнів до сприйняття теми уроку.Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Це може бути короткочасна розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія. Мотивація має займати не більше ніж 5 % часу заняття. З інтерактивних вправ можуть бути використані такі: «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Криголам», «Банани», «Мікрофон», «Задом наперед», «Скринька скарг».2. Оголошення, подання теми та очікуваних навчальних результатів.Мета етапу: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти і що від них очікує вчитель. Без чіткого і конкретного визначення та усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках із використанням інтерактивних технологій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом. Цей етап уроку має займати не більше ніж 5 % часу заняття. Доречно використати такі інтерактивні вправи: «Дешифрувальник», «Морський бій», «Загадкові будиночки», «Мікрофон».3. Актуалізація знань, надання необхідної інформації.Мета етапу: дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздавального матеріалу, виконання домашнього завдання. Для того, щоб зекономити час, можна подати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз розглянути її, особливу увагу звернути на практичні поради; за потреби, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.Ця частина уроку займає приблизно 10-15 % часу. Під час повідомлення необхідної інформації доречними будуть такі інтерактивні вправи: «Мозковий штурм», «Мозкова атака», «Карусель», «Кути», «П'ять слів — три слова», «Ґронування», «Кубування», «Системний оператор», «Діаграма Венна», «Морський бій – 2».Послідовність роботи під час її проведення:інструктування(2—3 хв)об'єднання учнів у групи та розподіл ролей(1-2 хв)виконання завдання в групах (самостійна робота), співпраця(5- 15 хв)презентація результатів виконання вправи(3-15 хв)рефлексія результатів учнями(5-15 хв)Послідовність роботи під час підсумкового етапу:Серед центральних інтерактивних вправ доцільними є: «Система позначок "Допомога"», «Ажурна пилка», «Читання з передбаченням», «Пошуки людського скарбу», «Пішохідний тур», «Добре — погано», «Навчаючи — вчуся».5.Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.Мета етапу: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності — її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати тощо.Аналіз причин.(Чому цевідбулося ?)Планування дій. (Що нам робити далі?)Установлення фактів.(Що відбулося?)Рефлексія займає 20 % часу уроку.На етапі рефлексії доцільними є інтерактивні вправи: «Незакінчені речення», «Інтерв'ю», «Абетковий суп», «Від АдоЯ», «Виграш у лотереї», «Тестування», «Крісло автора». [15]Спеціалісти з оцінювання вважають, що дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати, показники (критерії) оцінювання, мету.Приклади прийомів оцінювання учнів1.Тест.Завдання тесту може полягати в тому, що учні повинні обрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів або знайти «пару» тощо.2.Експрес-опитування.Це можуть бути стислі усні або письмові відповіді (наприклад, за картками на знання основних понять), завдання на зразок продовжити речення, заповнити таблицю, намалювати діаграму, скласти схему тощо.3.Розширене опитування.Учитель пропонує учням усно або письмово дати повну відповідь на поставлене запитання з поясненнями окремих положень, із наведенням аргументів, прикладів. Під час усної відповіді педагог та інші учні можуть ставити додаткові запитання: варіантами цього методу є усний «екзамен» із білетом, письмова контрольна робота, домашнє есе.4. Контрольна вправа або творче завдання. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа.5. Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання за інтерактивних методів викладання: педагог обирає для себе показники, які він відстежуватиме протягом заняття, а також учнів, знання яких необхідно оцінити. Особливу роль під час використання цього методу відіграють підготовлені форми для спостереження й оцінювання.6. Самооцінювання. Оцінювання самими учнями своєї роботи (своєї особисто або своїх однокласників), а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосувавши цей метод, педагог може багато чого дізнатися про себе й учнів, а також про якість навчального процессу.7. Ігрові методи оцінювання. Оцінку часто можна перетворити на гру, важливо тільки заздалегідь установити шкалу оцінювання.Нестандартні уроки з використанням інтерактивних технологій:1. уроки - пізнавально-розважальні ігри:• урок-кросворд;• урок-гра «Руки вгору»;• урок гра «Знайди помилку»;• урок-гра «Упізнай мене»;• урок-гра «Хто далі?»;• урок-гра «Двійники»;• урок-гра «Сходження на вершину знань»;• урок-гра «Кубики»;• урок-гра «Хто краще знає та пам’ятає »;• урок-гра «Морський бій»;• урок-гра «Круглий стіл»;• урок-бліцтурнір;• урок-дослідження;• урок-пошук;• урок-гра «Аукціон»;• урок-естафета;• урок-суд (професійно-рольові ігри);• урок-подорож (уроки-пошуки);• проектний урок;• урок-диспут;• урок прес-конференція;• урок-презентація;• урок взаємонавчання.2. Уроки – сценарії популярних телепередач:• урок-гра «Брейн-ринг»;• урок-гра «Поле чудес»;• урок-гра «Телеміст»;• урок-гра «Що? Де? Коли?»;• урок-гра «КВК»;• урок-гра «Відгадай мелодію».Ефективність впровадження інтерактивного навчання на уроках зростає за умови, що вчитель правильно і доцільно підбирає методи інтерактивного навчання, керуючись анатомо-фізіологічними, психологічними та особистісними рисами учнів, а також планує урок з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з учнів, таких як темперамент, розвиток мислення та мовлення, пам’яті, уваги, уяви.Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям.

Подобається