Харківська гімназія № 172 Харківської міської ради Харківської області

 






Батьківські збори"Формування здорового способу життя молодших школярів"

Мета:

  • розкрити переваги здорового способу життя;
  • звернути увагу батьків на виховання і розвиток потреби у здоровому способі життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей;
  • формувати в батьків потребу в залученні дітей до занять фізкультурою.

                                                           Здоров'я це повнота духовного життя,

                                                           радість, ясний розум.

                                                           Твоє здоров'я у твоїх руках.

                                                                               В. О. Сухомлинський

                                                            Без здоров’я  немає щастя"

                                                           "Без здоров’я  ніщо людині не миле"

                                                           "Було б здоров’я , а все інше наживемо"

                                                                                 (Народна мудрість)

Бесіда.

Шановні батьки!

         Людина — досконале створіння природи. Та для того, щоб вона могла насолоджуватися життям і його красою, дуже важливо мати здоров'я.

Здоров'я і фізичний розвиток дітей — одна з головних проблем сім'ї та школи.

Здоров'я дітей останні роки має стійку тен­денцію до погіршення. Так, за матеріалами Націо­нальної академії наук України, абсолютно здорових учнів у початкових класах на сьогодні — лише 5 %.

       Здоров’я – це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. На жаль, досить часто ми (діти – через необізнаність, дорослі – через легковажність) бездумно розтринькуємо цей дарунок, забуваючи, що втратити здоров’я легко, а повернути – дуже важко, інколи неможливо.

       Як не прикро, природа дарує здоров’я з однією умовою: його потрібно належним чином підтримувати, зміцнювати, тренувати. Якщо ж людина порушує цю умову, то Природа відбирає здоров’я і дарує його комусь іншому з тією ж умовою. Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти.

          Про необхідність здорового способу життя нині можна почути звідусіль, у першу чергу із засобів масової інформації. Ми знаємо, як важливо бути здоровим, фізично повноцінним. Та чи завжди ми приділяємо належну увагу цій проблемі, виховуючи та розвиваючи свою дитину? Задумаймося над цим.

         Існують різні визначення поняття «здоров’я»: «стан організму поза хворобою»; «стан, при якому різноманітні фізіологічні показники не виходять за межі норми» (тобто нормальний кров’яний тиск, нормальний аналіз крові тощо). Організацією Об’єднаних Націй здоров’ю було дане наступне визначення: «Здоров’я — стан мовного фізичного, психічного, соціального та морального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та нездужань».

Академік М. М. Амосов вважав, що здоров’я визначають через якість.

Кожен інтуїтивно відчуває, що може бути і «багато здоров’я» і «мало здоров’я». В останньому випадку ця якість явно нестійка: під найменшої зовнішньої дії виникає хвороба — і здоров’я як не бувало.

ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ’Я У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

         Досвід запевняє у тому, що приблизно для 85 % учнів, які погано вчаться, головна причина відставання у навчанні — незадовільний стан здоров’я, якесь нездужання чи захворювання, найчастіше цілком непомітне, таке, що піддається лікуванню лише спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя. Приховані, замасковані дитячою живістю, рухливістю нездужання та захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові дуже часто є не хворобою, а відхиленням від нормального стану здоров’я. Багаторічні спостереження фахівців показали, що так зване сповільнене мислення — це у багатьох випадках наслідок нездужання, якого не відчуває і сама дитина, а не якихось фізіологічних змін чи порушень функцій клітин кори півкуль. В окремих дітей можна помітити хворобливо бліді обличчя, відсутність апетиту тощо. При цьому дитина втрачає здатність до зосередженої розумової праці. Особливо зростає число нездужань у період бурхливого росту організму.

          Щоб мати добре здоров’я, не хворіти, а якщо хворіти, то не тяжко, необхідні постійні вправи. Часто наші діти хворіють тому, що вони мало рухаються, їдять надмірну кількість жирної їжі, їх змалечку занадто тепло одягають, позбавляють свіжого повітря і іноді неконтрольовано «напихають» ліками.

          Важливу роль у розвитку фізично здорової дитини має відіграти фізкультура та спорт, загартування. Вони тренують не лише тіло, але й характер. Ігри та спорт виховують товариськість, комунікабельність, згуртованість. Ніхто не сумнівається у користі здоров’я, але воно не прийде само, без праці. Потрібні напруження та обмеження, потрібна воля. На щастя, розвити та зберегти здоров’я дитини простіше, ніж дорослої людини. У дитячому організмі ще діють уроджені програми активності, які є необхідним елементом росту.

         Батьки не можуть перебувати осторонь фізичного виховання дитини. Позитивний вплив, як правило, має їх особистий приклад.

        Пам’ятайте, що повністю вберегти дітей від хвороб — неможливо. І в цього є ряд причин. Найперша — мікроби. Вони дуже різноманітні. Захист є, але поки сформується імунітет, слід 1—2—3 тижні прохворіти. Для здорової дитини, та ще й при сучасній медицині, такі хвороби безпечні. Організм у змозі впоратися з ними сам, навіть без всякого лікування — що в дійсності й буває.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ

       Потрібно вірити у здоров’я і не боятися хвороб, медикаменти без необхідності не вживати. Правильне харчування, фізкультура і загартовування насамперед стимулюють нашу імунну систему, яка рятує від інфекції. Хороше тренування фізкультурою серцево-судинної та дихальної систем є додатковою гарантією. Обмежене та різноманітне харчування захищає шлунково-кишковий тракт та обмін речовин. Здоров’я, сила та краса визначають хороший настрій дитини. Але вони не вирішують питання її щастя. Необхідно пам’ятати: щоб бути здоровим, дуже важливо бути щасливим. Такою є логіка прямих та зворотних зв’язків. Психологічні напруження, неприємності є такими ж шкідливими для тілесного здоров’я дітей, як і дорослих. Тому особливо важлива духовна атмосфера в родині та успіхи дитини в суспільному житті, тобто коли вона достатньо добре навчається та займає гідне місце серед товаришів по силі, спритності, розуму.

        З давніх – давен на Русі говорили:  „Здоров’ я, як і честь, треба берегти замолоду” Додамо: „ Не тільки берегти, але й зміцнювати „. Однією з найважливіших умов для цього, особливо у дитячому та юнацькому віці, є правильний режим дня.

        До поняття „ режим дня” належать: тривалість, організація й розподіл упродовж доби різних видів діяльності, відпочинку та харчування. Медики визначають такі основні компоненти режиму дня школяра:

- сон;

- перебуваня на свіжому повітрі;

- харчування;

- рухлива діяльність;

- особиста гігієна

        Будь – яке порушення негативно впливає на здоров’я дітей. А вони, нажаль, трапляються дуже часто. Ось результати анкетування учнів.

З’ясувалося, половина  з них лягають спати після 23 години.

        Вранці вони прокидаються з порушенням біологічного ритму, простіше кажучи, недосипають. Норма сну для віку ваших дітей - 9 годин, а вони сплять  6 – 7 годин. У таких  дітей вранці спостерігається знижений майже на третину рівень працездатності. Так що перші два уроки, як правило, для цієї дитини марно втрачені.

        До цього ж ( і це дуже важливо!) тільки гігієнічно повний нічний сон відновлює функціональну працездатність головного мозку, особливо нервових клітин його кори, а різноманітні відхилення спроможні порушувати вищу нервову діяльність.

        У правильного режиму дня сьогодні є серйозний ворог – телебачення, на яке за даними опитування діти відводять від 3 до 6 годин щоденно.        

       З фізіологічної точки зору читання і перегляд телепередач, які спонукають до роботи різні функції головного мозку. Візуальний матеріал обробляється в основному в правій півкулі головного мозку, а складні мовні, або математичні послідовності - в лівій.

Психологи стверджують, що телебачення формує стійку перевагу у візуальних репрезентацій.

        Як результат – діти будуть менш посидючі та витривалі, коли від них вимагають прикладати зусилля для читання або сприйняття матеріалу на слух. 

         Наступним і надзвичайно важливим елементом режиму дня є раціональне харчування. Це одна з основних умов нормального росту та розвитку організму, функціонування всіх його органів та систем. Харчування – один з постулатів довголіття. Їжа – це джерело сили і енергії організму.

 Забезпечити нормальну життєдіяльність організму можна за допомогою правильного (раціонального) харчування. Адже, розумно поєднуючи в раціоні білки, жири і вуглеводи, можна стати здоровим.

Принципи раціонального харчування

Перший принцип – не переїдати.

Другий принцип – у раціоні повинні бути всі необхідні організму речовини.

Третій принцип – харчуватися регулярно.

 

Корисні поради:

  • Їжу треба ретельно пережовувати. Фахівці рекомендують 15 – 30 разів стискати зуби під час пережовування кожної порції їжі, що потрапляє до рота.
  • Якщо ви не бажаєте набрати зайвої ваги, в стравах повинні гармонійно поєднуватися всі чотири смаки: гіркий, солоний, солодкий, кислий.
  • Для попередження порушень в організмі слід вживати достатню кількість рідини (5 % від маси тіла, що у дорослої людини становить 2-3 л). Рідину можна вживати у вигляді питної води, свіжовичавлених соків, компотів із свіжих ягід, фруктів чи сухофруктів.
  • Дуже добре, якщо їжа містить клітковину. По-перше, з нею надходять потрібні вітаміни й мікроелементи, по-друге, вона вбирає і виводить токсини з організму, по-третє, на ній живуть корисні бактерії, що синтезують деякі вітаміни. Головними постачальниками клітковини є овочі і фрукти, не шліфовані крупи, хліб із борошна грубого помелу.
  • Вживання натуральних продуктів.
  • Рідину краще пити за 15 – 20 хв. до їжі або через дві години після їжі.
  • Їжа, яка з’їдається за один прийом, повинна бути одноманітною. При такому способі харчування насичення відбувається швидше, а їжа краще засвоюється.
  • Покращити смак страв можна не пересолюванням, а додаванням спецій. Пересолені продукти небезпечні тим, що сіль утримує в тканинах організму рідину.    
  • Усім відома користь часнику, цибулі, лимона, їх ефективність у профілактиці грипу становить 10-15 %. Реальну допомогу організму в протистоянні вірусам можна надати, повністю виключивши з раціону продукти, що складаються із високорафінованих вуглеводів. Це цукор, цукерки, шоколад, варення, білий хліб.
  • Для поліпшення пам’яті треба їсти рибні страви. Овочі і ягоди корисні для зміцнення пам’яті. Найбільш корисна журавлина, на другому -  чорниця, потім ідуть буряк, капуста. Четверте місце належить шпинату.
  • Найкраще жагу знижує зелений чай без цукру. Бажано також вживати негазовану мінеральну воду, чорний чай, квас, компоти з сухофруктів, морси, натуральні не солодкі соки. Від солодкої газованої води треба відмовитися. Вона жагу не зніме. Не варто вживати напої, що містять кофеїн: він, як і алкоголь, пришвидшує зневоднення.

Проблеми здоров’я: стомленість та поганий сон

       Питання раціональної організації розумової праці дітей та попередження виникнення перевтомлення, його негативних наслідків протягом тривалого часу привертала увагу вчених. Ось найбільш важливі висновки цих досліджень:

       Стомленість свідчить про те, що людина не може відновити енергію ніякими іншими способами, окрім сну та відпочинку. Однак існують деякі види розумової та фізичної стомленості, при яких корисні інші способи відновлення сил. Наприклад, для ослаблених, неврастенічних дітей, які часто хворіють та мають слабкий тип нервової системи, характерні підвищена стомлюваність, відчуття постійного дискомфорту, зниження працездатності. У цьому випадку необхідно створити сприятливі умови для розвитку працездатності та провести курс лікування.

        Надмірні фізичні навантаження так само втомлюють та виснажують мозок дитини, як і розумова праця. А стомлення, яке викликає розв’язання математичних задач, можна порівняти зі стомленням, що викликає м’язова напруга.

       Однією із безсумнівних ознак перевтоми, є порушення сну. Дитина швидко засинає, але потім прокидається і не спить всю ніч або, навпаки, ледве засинає.

Основні складові самоконтролю за самопочуттям

       Сон – один з показників здоров’я. Він створює умови для відновлення працездатності та є найкращим відпочинком.

       Нормальним є глибокий, спокійний сон, що настає швидко і після пробудження надає організмові бадьорості. Систематичне недосипання, безсоння, часті пробудження, бентежні сновидіння, сонливість після сну можуть бути наслідком перевтоми нервової системи, перетренованості.

При безсонні насамперед спробуйте з’ясувати його причину.

З безсонням радимо боротися так:

  • Рахувати слоненят.
  • Прийняти теплу ванну.
  • Прогулятися перед сном на свіжому повітрі.
  • Відчинити кватирку.
  • Заварити чашку чаю. Найкраще, якщо це буде трав’яний чай (ромашка, меліса).
  • Не слід переїдати перед сном. Потрібно їсти за 2-3 години перед сном. Краще, якщо це легкий салат, йогурт, рис з овочами.
  • Згадати народні рецепти (тепле молоко з медом та корицею, тощо).
  • Не забувати про вітамін Е. Нестача віт. Е в організмі призводить до хронічної перевтоми, депресії, як наслідок, безсоння. Варто додати до свого раціону продути, у складі яких міститься рослинна олія.
  • Тренування вчасно.

        Засинати краще на правому боці, дещо зігнувши коліна. Ця поза вважається найбільш сприятливою для сну: м’язи не напружуються, а роботу серця ніщо не ускладнює.

        Перевтома, нервове збудження часто супроводжуються серцево-судинними порушеннями, головними болями, змінами тиску, а також безсонням.

 

Як зберегти працездатність дитини

1. Для збереження балансу рухової активності школяр повинен щодня робити 25-30 тисяч кроків.

2. Повернувшись зі школи, дитина має хоча б декілька хвилин полежати спокійно, розслабившись. Після обіду дуже добре зробити невелику прогулянку.

3. Дитині не слід годинами сидіти за підручниками. Через кожні 30-45 хвилин необхідно робити 15-хвйлинні перерви.

4. Найкращий засіб для відновлення витраченої енергії — сон. Діти 10-12 років повинні спати 9-10 годин на добу.

        Усі люди розуміють, що важливо займатися фізкультурою, загартову­вати свій організм, робити зарядку, більше руха­тися. Але як важко пересилити себе, примусити встати раніше, зробити кілька вправ. Ми відкла­даємо заняття на потім, обіцяємо собі, що колись-таки почнемо, але іноді починати вже пізно... Як у вихованні моральності й патріотизму, так і у ви­хованні поважного ставлення до свого здоров'я, не­обхідно починати з раннього дитинства.

       У результаті дослідження з’ясовано, учні, які систематично займалися фізичними вправами, набагато швидше включаються в повсякденні справи, їм властивий оптимістичний настрій, упевненість у собі. Скарги на головний біль, нездужання, стомленість до середини дня в таких учнів спостерігається рідше, ніж у тих, хто займається фізичною підготовкою тільки в обсязі навчальної програми.

       Доведено: коли людина прокидається, її нервові центри загальмовані, організм потребує 2-3 години, щоб привести себе в робочий стан.

       Ранкова зарядка може «прогнати» безсоння, підвищення артеріального тиску, радикуліт, налагодити роботу серця і легень. Обливання допомагає периферичному кровообігу, оскільки усуває застій в окремих ділянках організму. Дуже важливо, щоб із самого ранку ваш організм дістав імпульси у вигляді думок, які б протягом дня позитивно впливали на внутрішній настрій, творчу активність.

        Учні недооцінюють роль зарядки: одні кажуть, що на ранкову зарядку не вистачає часу, інші вважають її непотрібною справою, треті правдиво зазначають, що робити вправи лінь.

Ранкова зарядка не зробить вас атлетом, але вона зміцнить ваше тіло і весь організм, і зрештою, вашу волю. Повітряні ванни під час вправ, водні процедури – це чудовий спосіб загартовування.

Чудово, якщо батьки на особистому прикладі мо­жуть демонструвати це малюку.

На думку медиків, 75 % хвороб закладаються в ди­тинстві.

         Приходячи до школи, ми висуваємо на перший план результати успішності, забуваючи, що вони теж залежать від стану здоров'я нашої дитини.

        Виховуючи дитину в родині, школі, ми часто вжива­ємо слово «звичка». До шкідливих звичок учнів ми зараховуємо безвідповідальність, відсутність умін­ня плідно трудитися й багато чого іншого. Але ми, дорослі, не замислюємося над тим, що в основі вище перелічених проблем перебуває відсутність звички в дитини до того, щоб бути здоровою духовно й фі­зично. Дуже часто батьки в родині говорять дитині: «Погано їстимеш — занедужаєш. Не будеш тепло одягатися — застудишся!» Але практично в роди­нах батьки нечасто говорять: «Не робитимеш заряд­ку — не станеш сильним! Не займатимешся спор­том — важко буде досягти успіхів у навчанні!»

        Мабуть, тому наші учні здоров'я, як життєву цін­ність, ставлять аж на дев'яте місце. Науково-технічний прогрес призвів до того, що людина все менше розуміє, що таке фізична праця. А ди­тина й поготів.

         Деякі батьки вважають, що руху на уроці фізкуль­тури достатньо, щоб заповнити рухове навантажен­ня. Однак це не так. Рухова активність на уроці фіз­культури заповнює 11 % дефіциту рухової актив­ності. За минуле століття, на думку вчених, частка безпосередньої м'язової роботи людини знизилася від 94 % до 1 %. Головними вадами XXI століття стають накопичення негативних емоцій без фізич­ної розрядки, переїдання й гіподинамія. На думку фахівців, навіть якщо діти рухаються достатньо, їхні рухи одноманітні, не всі м'язи беруть участь у рухах, і результат від такої активності не має ве­ликої користі. Такий стан речей загрожує психіч­ному й фізичному здоров'ю учнів.

        За результатами досліджень, учень початкової шко­ли проводить за уроками в середньому 2-3,5 го­дини, шестикласник — 3-4 години, старшоклас­ник — 6 і більше годин. І це не беручи до уваги урочних годин.

        Ми сьогодні повинні пам'ятати й про комп'ютер, адже це теж 2-3 години часу. Малорухомий спосіб життя стає нормою існування дорослих і дітей.

        Як допомогти школяру, як зробити так, щоб він почав жити активно? Як зробити, щоб учіння ви­кликало приплив енергії, а навчання приносило радість, розвивало рефлексивні вміння учнів? Ба­гато чого може зробити родина. Дитина-школяр надзвичайно наслідувальна, тому можна викорис­товувати цей факт.

Велика справа — звичка. Якщо з дитинства за­класти звичку до фізичної культури, вона зали­шиться й у старшому віці.

        Зарядка уранці, вечірні прогулянки, активний відпочинок під час канікул, вихідні на природі — от ліки від хвороб душі й тіла, які можуть вияви­тися, якщо батьки не виховають у дитини звички бути фізично й душевно здоровою.

         Так як, здоров'я людини більше, ніж на 50 відсотків, залежить від способу життя. Тому особливо важливим постає питання про правильний вибір цього способу. Адже, без сумніву, тільки здорова дитина до­сягає успіхів у навчанні, добре розвивається фізично, має врівноважений психічний стан.

Звичайно, добре, коли здоровий спосіб життя виби­рають цілими родинами.

Може, хтось з вас хоче поділитись традиціями здо­ров'я своєї родини?

(Розповідь батьків)

Поради для батьків «Десять кроків до здоров’я».

 Крок перший

· Проведіть перевірку здоров’я дитини за всіма параметрами(дитина щорічно повинна побувати в невропатолога, хірурга, ортопеда, окуліста, отоларинголога, стоматолога, педіатра, здати аналізи). Проведеного медогляду у школі недостатньо, щоб визначити стан здоров’я дитини. Виховуйте у дітей позитивне ставлення до медичних обстежень, профілактичних щеплень.

 Крок другий

· Частіше спілкуйтеся з дитиною(менше хворіють ті діти, які часто спілкуються з батьками – довели шведські вчені).

Крок третій

· Постарайтесь, щоб у родині було побільше радості, посмішок(сміх, радість посилюють імунну систему, позитивно впливають на нервову систему. Покращують загальне самопочуття, на 50 відсотків зростає продуктивність навчання).

Крок четвертий

· Допоможіть дитині скласти та дотримуватися режиму праці й відпочинку.

 Крок п’ятий

· Звертайте особливу увагу на поліпшення особистої гігієни(вчить стежити за чистотою рук, обличчя, мити їх у разі забруднення, самостійно стежити за зачіскою, одягом).

 Крок шостий

· Старайтесь побільше бувати на свіжому повітрі(прогулянка повинна складати 4 години на день, грайтеся з дітьми у рухливі ігри).

Крок сьомий

· Звертайте увагу на харчування(у раціоні мають переважати нежирні сорти м’яса, щодня давайте кисло – молочні продукти, овочі, фрукти, обмежуйте вживання маринадів, кетчупів, майонезу, кондитерських виробів, вводьте в раціон гречану, рисову, вівсяну каші, переконайте у шкідливості чіпсів, сухариків. Солодких газованих напоїв, їсти краще 4 – 5 разів на день).

 Крок восьмий

· Стежте, щоб ваша дитина не тягнулась до шкідливих звичок.

 Крок дев’ятий

 · Зверніть особливу увагу на гігієну зору(не давайте дітям дивитися телевізор більше 1 – 2 години на день, щоб на робочому місці було достатнє освітлення, дитина не повинна читати лежачи)

Крок десятий

· Загартовуйте дітей, використовуйте в повну міру засоби народної медицини.

          «Живі квіти землі» — так поетично назвав дітей М. Горький. Ми з вами повинні зробити все для того, щоб дати можливість цим квітам повністю розцвісти, розпустити пелюстки.

          Ваше здоров’я і здоров'я ваших дітей в ваших руках, а отже, і часливе майбутнє. Ми повинні пам’ятати слова вченого фізіолога І.П. Павлова: "Людина – найвищий продукт земної природи, але для того, щоб отримати насолоду від скарбів природи, людина повинна бути здоровою, сильною та розумною"

          Шановні батьки! Треба зробити все, що залежить від вас, щоб ваші діти

були здоровими. То ж не забувайте: якими виростуть діти — залежить, насамперед, саме від вас, батьків. Я бажаю здоров'я  Вам і Вашим дітям.

 

Список використаних джерел

  1. Борисенко А., Цвек С. Руховий режим учнів початкових класів: Навчально-методичний посібник. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.
  2. Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н., Манюк О. Інтегрований курс « Основи здоров’я » // Початкова школа. — 2003. — №2. – С. 43 – 49.
  3. Гаращенко Л. « Фізкультура на повітрі: здоров’язбережувальний підхід »// Дошкільне навчання. – 2012. — №5.
  4. Єременко Г.М. Гігієнічні умови раціональної організації навчання й виховання 6-річних першокласників // Навчання і виховання 6-річних першокласників– К., 1990. – С. 33-35
  5. Корнієнко С. « Ранкова гімнастика – шлях до здоров’я. » // Початкова школа. – 2007. — №4.
  6.  Корнієнко С. « Рухливий спосіб життя – запорука здоров’я. » // Початкова школа. – 2007. — №11.
  7.  Корнієнко С. « Режим дня молодшого школяра. » // Початкова школа. – 2007. — №3.
  8. Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.– Львів: Світ, 1993.– 119 с.
  9.  Савченко О. Я., Бойченко Т.Є. Основи здоров’я.// Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О. Я. – К.: Початкова школа, 2002. – С. 327 – 344.
  10.  Хвалибовы С. и Я. Чуткость и внимание к людям // Физкультура и спорт. – 1986. — № 2. — С. 37.

 

 

 

 

 

 

 

Подобається